Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI

«Дорогі брати й сестри, сьогоднішня зустріч дає мені бажану нагоду ще раз подумки пройти різними моментами душпастирського візиту, який я минулими днями здійснив до Франції, візиту, кульмінацією якого, як відомо, було паломництво до Люрду, з нагоди 150-ї річниці появ Пресвятої Богородиці святій Бернадеті», – цими словами Папа Венедикт XVI розпочав традиційну загальну аудієнцію у середу, 17 вересня 2008 р., додаючи слова подяки для Паризького Архиєпископа, для Єпископа Люрду і Тарбу, Президента Франції та представників влади усіх рівнів, їхніх співробітників та всіх тих, які подбали про добрий перебіг цього паломництва.

Далі Святіший Отець, крок за кроком, розповів про найважливіші моменти своєї 10-ї Апостольської подорожі за межі Італії. Візит розпочався у Парижі, де Венедикт XVI, згідно з його словами, зустрів увесь французький народ, віддаючи належне країні, в якій Церква вже від ІІ століття відіграє важливу цивілізаційну роль. «Цікаво, що саме в цьому контексті дозріла потреба в здоровому розділенні між політичною та релігійною сферами, згідно з відомим висловом Ісуса: “Віддайте кесареві кесареве, а Богові – Боже”», – відзначив Святіший Отець, пояснюючи, що якщо на монетах римської імперії був відбиток кесаря чи його герба, і тому вони віддавали йому честь, то у серці людини є відбиток Творця. Тому справжній світський устрій не може виключати духовний вимір, а повинен визнавати, що саме у ньому є гарантія нашої свободи, завдяки вказівкам творчої Премудрості, які приймає та здійснює людське сумління.

У цьому контексті Папа пригадав і роздуми на тему початків західного богослов’я і коренів європейської культури, що було темою його доповіді під час зустрічі з світом культури. Вихідною точкою промови була згадка про монашество, першочергове завдання якого – пошук Бога. «У період глибокої кризи античної цивілізації, монахи, керовані світлом віри, вибрали найкращий шлях: шлях слухання Божого слова», – сказав Венедикт XVI, зазначаючи, що пошук Бога провадив їх, відповідно, до «культури слова». Вивчаючи Священні Писання, вони мусіли проникати в таємниці мови, зрозуміти її структуру. Задля шукання Бога, об’явленого у Святому Письмі, виявилися важливими інші науки, і це сприяло формуванню культури. «Прямувати до Бога залишається і сьогодні, як і вчора, найкращою дорогою та основою кожної справжньої культури», – відзначив Святіший Отець, нав’язавши і до того, що виразом шукання Бога є також архітектура, прикладом чого є собор Паризької Богоматері, де відбулася зустріч Папи з духовенством, семінаристами та богопосвяченими особами, яких він закликав, за прикладом Пречистої Діви Марії, віддавати першість слуханню Божого слова.

Перед собором Папа привітав юнаків і дівчат, які численно і з великим ентузіазмом чекали на нього. «Їм, що розпочинали довге молитовне чування, я вручив два скарби християнської віри: Святого Духа і Хрест», – сказав Венедикт XVI, пояснюючи, що Святий Дух відкриває людський розум на нові горизонти, які його перевищують, дозволяючи споглядати на красу і правду Божої любові, яка об’явилася, власне, на Хресті.

Святіший Отець також згадав про хвилюючі відвідини «Французького Інституту», осідку п’яти національних академій, членом однієї з яких він є. Кульмінаційним моментом перебування у Парижі стало Євхаристійне богослуження на Еспланаді Інвалідів, під час якого Папа запросив віруючих Парижу і всієї Франції, шукати живого Бога, який показав нам своє справжнє обличчя в Ісусі Христі, присутньому у Пресвятій Євхаристії, спонукуючи нас любити ближніх так, як Він нас полюбив.

Далі Папа розповів, як відразу після прибуття до Люрду він приєднався до тисяч паломників «Ювілейного шляху», який проходить через місця, пов’язані з життям святої Бернадети, а ввечері взяв участь в традиційній Марійській процесії зі свічками, яку назвав прекрасним виявом віри в Бога і набожності до Його і нашої Матері. «Люрд, насправді, є місцем світла, молитви, надії і навернення, заснованих на скелі Божої любові, яка мала своє найвище об’явлення на прославленому Христовому Хресті», – сказав Венедикт XVI, назвавши щасливим збігом те, що наступного дня (за новим стилем) припадало свято Воздвиження Свого Хреста. «У Люрді, в Пресвятої Марії, першої та досконалої Учениці Розп’ятого, паломники навчаються сприймати хрести свого життя саме у світлі прославленого Ісусового Хреста. З’явившись Бернадеті у ґроті Массаб’єль, першим жестом, який зробила Марія, був, якраз, знак святого хреста», – вів далі Папа, зауваживши, що, таким чином, Пресвята Богородиця дала початок суті християнства, бо Хрест є сукупністю нашої віри, тож коли уважно робимо знак святого хреста, входимо у таїнство нашого спасіння. «У цьому жесті Пресвятої Богородиці вміщене усе послання Люрду! Бог нас так полюбив, що віддав Себе Самого за нас. (…) Хрест пригадує нам, що без терпіння не існує справжньої любові, немає дару життя без болю. Багато приходять до розуміння цієї правди у Люрді, що є школою віри й надії, тому що також є школою любові і служіння ближнім». Саме у цьому контексті віри й молитви відбулася важлива зустріч з французьким єпископатом, яка стала моментом глибокої духовної єдності.

Наступним етапом була Євхаристійна процесія за участю тисяч вірних, серед яких традиційно – дуже багато хворих. «Перед Найсвятішими Тайнами наша духовна єдність з Марією стала ще інтенсивнішою та глибшою, бо Вона дарує нам очі й серце, здатні споглядати на Її Божественного Сина у Пресвятій Євхаристії», – сказав Венедикт XVI, відзначивши зворушливу тишу сотень тисяч паломників перед Господом, тишу не порожню, але сповнену молитви і усвідомлення присутності Бога, який нас полюбив.

15 вересня, день літургічного спомину Пречистої Діви Марії Страждальної, був особливим чином присвячений хворим. Після відвідин каплиці місцевої лікарні, де свята Бернадета отримала перше Святе Причастя, на площі перед базилікою Святої Вервиці Венедикт XVI очолив Службу Божу, під час якої уділив Святу Тайну Оливопомазання десятьом хворим. «З хворими, і тими, які про ними піклуються, я прагнув призадуматись над слізьми Діви Марії і над Її усмішкою, яка просвітлює пасхальний ранок», – сказав Папа, запрошуючи присутніх на загальній аудієнції разом подякувати Богові за цю Апостольську подорож, багату численними духовними дарами. «У дійсності, ми всі є паломниками, потребуємо Матері, що провадитиме нас, і у Люрді Її посмішка запрошує нас прямувати вперед з великою довірою та з усвідомленням того, що Бог є добрим, що Бог є любов», – закінчив Венедикт XVI. Зустріч з Папою закінчилась, як звичайно, спільним проказуванням молитви «Отче наш» та його Апостольським благословенням.