Венедикт XVI у Франції: промова у Єлисейському палаці
Подякувавши Президентові Франції за слова привітання та запрошення відвідати цю країну,
Венедикт XVI відзначив, що через його особу вітає всіх, хто проживають у цій країні
з тисячолітньою історією, теперішнім, багатим на події та з багатообіцяючим майбутнім.
«Знаємо, що Франція дуже часто є в центрі молитов Папи, який не може забути того всього,
що вона внесла у Церкву протягом століть!»
Венедикт XVI пригадав, що головною
метою цієї подорожі є святкування 150-ліття появ Пречистої Діви Марії в Люрді та його
бажання приєднатися до незліченних паломників з цілого світу, які прямують до цього
Марійського відпустового центру, спонукувані вірою та любов’ю. «Моє паломництво до
Люрду мусіло передбачити перебування у Парижі. Ваша столиця є мені близькою і я добре
її знаю», – вів далі Папа, пригадавши, що з огляду на свої колишні обов’язки він неодноразово
тут побував, має тут багато приятелів, а тому з радістю сюди повертається.
Венедикт XVI
нав’язав до того, що під час нещодавнього візиту до Ватикану Президент Саркозі зазначив,
що коріння Франції, як і Європи, є християнськими. Історія це підтверджує, адже від
свої початків ця країна отримала євангельську благовість. Не можна не згадати, що
вже у ІІ сторіччі у Ліоні була єпископська катедра, де святий священомущеник Іриней
дав недвозначне свідчення християнського мислення.
Говорячи про дебати щодо
стосунків держави та Церкви, які також точаться й у Франції, Венедикт XVI відзначив,
що у сучасній Франції Церква втішається свободою дій і пригадав, що, з одного боку,
потрібно наголошувати на розрізненні між релігійною та політичною сферами, щоб захистити
релігійну свободу громадян та відповідальність держави за них, а з другого – потрібно
все більше усвідомлювати незамінну роль релігії у формуванні сумління громадян та
внесок, який вона, разом з іншими інституціями, робить у творення моральної згоди
у суспільстві.
Папа також заторкнув тему теперішнього президентства Франції
у Європейському Союзі, назвавши це нагодою засвідчити вірність Франції у захисті прав
людини, адже коли «європейський громадянин» побачить і особисто досвідчить невід’ємні
права людської особи, від зачаття до природної смерті, як також ті, що стосуються
виховання, сімейного життя, праці, не забуваючи і про релігійні права, тоді повністю
оцінить і зрозуміє цінність Європейського Союзу і стане його активним будівничим.
Тож своє привітальне слово Папа закінчив запевненням, що не переставатиме молитися
за цю країну: «Нехай Бог благословить Францію і всіх французів!»