Марійська молитва з Папою в останній день календарного літа

«Дорогі брати й сестри, також і сьогодні, у Євангельському читанні, на першому плані виступає Апостол Петро», – цими словами Папа Венедикт XVI розпочав своє повчання перед проказуванням молитви «Ангел Господній», промовляючи 31 серпня 2008 р. до кількох тисяч вірних, зібраних на внутрішньому подвір’ї літньої папської резиденції у Кастель Ґандольфо, коментуючи, як і попередньої неділі, літургічні тексти, призначені Римо-Католицькою Церквою на цей день.

Коли минулої неділі ми зустрічали апостола Петра, який за свою віру отримав похвалу від Ісуса, цього разу бачимо, що ця віра ще не була до кінця дозріла. Коли Христос розповідає учням про те, що Його чекає у Єрусалимі, де Він буде страждати, помре, а потім воскресне, Петро протестує, кажучи: «Пожалій себе, Господи! Це хай не станеться з тобою!». Очевидно, що Учитель та учень думають протилежно. Петро, йдучи за людською логікою, переконаний, що Бог ніколи не дозволить, щоб Його Син закінчив свою місію, вмираючи на хресті. Ісус, навпаки, знає, що Отець, зі своєї безмежної любові до людей, послав Його, щоб дати їм життя, а шлях до цього веде через терпіння і хрест. З іншого боку, Він також знає, що останнім словом буде воскресіння. Тому протест Петра, хоч і висловлений у добрій вірі, для Ісуса звучить, як спокуса спасти своє життя, в той час, коли лише втративши його, отримає нове і вічне для всіх нас.

«Якщо, для нашого спасіння, Божий Син мусів страждати і вмерти розп’ятим, це, напевно, не задля жорстокого задуму небесного Отця. Причиною цього є важкість хвороби, від якої Він мусів нас зцілити: зло, настільки серйозне і смертельне, щоб вимагати усієї Його крові», – звернув увагу Венедикт XVI, додаючи, що саме своїми смертю та воскресінням Ісус подолав гріх і смерть, підтверджуючи Боже панування над світом. Однак, ця битва не скінчилася, зло існує у кожному поколінні, також і у наші дні. Адже жах воєн, насильство над невинними, несправедливість щодо слабких, є нічим іншим, як протистоянням зла проти Божого Царства. «Чим відповісти на ці численні злодіяння, як не беззбройною силою любові, яка перемагає ненависть, силою життя, яке не боїться смерті», – вів далі Святіший Отець, пояснюючи, що це і є та таємнича сила, яку застосував Ісус Христос.

Щоб допровадити до повного звершення діло спасіння, Відкупитель продовжує залучати до Своєї місії людей, готових взяти свій хрест і йти за Ним. Як для Христа, так і для християн, нести хрест не є чимось факультативним, але є завданням, до якого потрібно прикладатися з любов’ю. І у сучасному світі, в якому, здається, панують сили, що поділяють та руйнують, Христос не перестає звертатися до всіх зі Своїм запрошенням: хто хоче бути моїм учнем, нехай відречеться свого егоїзму і несе хрест зі мною. «Просімо допомоги у Пресвятої Діви Марії, Яка першою і до кінця йшла за Своїм Сином дорогою хреста. Нехай Вона допоможе нам рішуче іти за Господом, щоб відтепер, навіть і у випробуваннях, відчувати радість воскресіння», – закінчив свою катехизу Папа Венедикт XVI, після чого проказав разом з вірними молитву «Ангел Господній» та уділив своє Апостольське благословення.