Беатифікація Слугині Божої Сестри Марії Джузеппіни від Ісуса Розп’ятого

У неділю, 1 травня 2008 року, Неаполь з великим духовним піднесенням брав участь у проголошенні блаженною Сестри Марії Джузеппіни від Ісуса Розп’ятого, Чину Кармелітанок Босих. Блаженна Марія Джузеппіна надзвичайно відома та шанована, а кармелітанський монастир святої Терези та святого Йосифа, де зберігаються її святі мощі, є метою постійних численних паломництв, особливо з усієї південної частини Італії. Свята монахиня є для всіх зразком християнських чеснот і життя, повністю відданого Богові.

Святу Літургію з нагоди беатифікації очолював неапольський архиєпископ, кардинал Крешенцо Сепе, а обряд беатифікації провів Легат Папи Венедикта XVI, Префект Священної Конґреґації у справах святих, кардинал Жозе Сарайва Мартінс. На богослуженні була присутня також і сім’я маленького хлопчика Франческо Натале, який одужав з невиліковної хвороби за посередництвом молитов до Сестри Марії Джузеппіни від Ісуса Розп’ятого.

Джозеппіна Катанеа, а таким було її світське ім’я, народилась 1894 року в аристократичній родині Неаполя. Вже з дитинства відзначалась великою побожністю та жертвенністю до найбільш потребуючих. Маючи 22 роки, вступила до кармелітанського монастиря, де прожила все своє життя, прийнявши чернече ім’я Марії Джузеппіни від Ісуса Розп’ятого. Жертвенно посвячувалась хворим, убогим, найбільш занедбаним. З відданням Божій волі і духовною радістю прийняла важкі захворювання, провівши більшу частину життя в інвалідному візку. Свої страждання називала «чудовим Божим даром». Померла 1948 року, жертвуючи свої терпіння за спасіння людських душ.

Як сказав в інтерв’ю для Радіо Ватикану постулятор беатифікаційного процесу, Отець Луїджі Борієлло, Сестра Марія Джузеппіна від Ісуса Розп’ятого є прикладом повного отожнення свого життя з Ісусовим хрестом і безмежної самовідданості для ближніх. «Сучасний світ, - наголосив він, - відкидає терпіння, хотів би зректись будь-яких страждань, не розуміючи їхнього сенсу. Життя Сестри Марії Джузеппіни було немов ланцюгом постійних терпінь, однак, вона з душевним спокоєм і радістю приймала Божу волю, несучи ближнім надію і любов».