Відкриття і посвячення пам’ятника Слузі Божому Олександру Хірі в Тячеві

На Закарпатті вшановують пам'ять про підпільного єпископа Олександра Хіру, який після сталінських репресій трудився у Казахстані й, одночасно, очолював Греко-Католицьку Церкву в рідному краю. Святіший Отець Іван Павло ІІ високого оцінив діяльність Ісповідника Віри Преосвященного Олександра Хіри, який на чужині душпастирював у двох обрядах, обслуговуючи українців, німців, поляків та католиків інших національностей. 25-ліття відходу у вічність владики Хіри збіглось з кількома важливими подіями в житті закарпатських вірників.

Напередодні цих заходів в інтерв’ю для Радіо Ватикану Апостольський Адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії владика Мілан Шашік розповів:

„Владика Олександр Хіра любив Бога і Церкву більше, як своє життя”, - такі слова викарбувані на пам’ятникові мукачівському греко-католицькому єпископу Олександру Хірі, який 25 травня в місті Тячеві Закарпатської області посвятив владика Мілан Шашік. З нагоди 25-річчя з дня смерті єпископа Олександра Хіри пам’ятник роботи ужгородського скульптора пана Василя Романа встановлено в центрі Тячева неподалік дерев’яної каплиці Ікони Зарваницької Богородиці. На урочистість зібралися численні вірники з усього Закарпаття. Преосвященний владика Мілан Шашік відправив Архиєрейську Святу Літургію і виголосив проповідь, в якій наблизив до сучасників постать духовного провідника закарпатців за часів переслідування Греко-Католицької Церкви.

Владика Олександр Хіра народився у гірському селі Вільхівцях на Тячівщині, де розпочав свою душпастирську працю. Після того, як 27 жовтня 1944 року Ужгород зайняла Радянська армія владика Теодор Ромжа призначив отця Олександра Хіру своїм генеральним вікарієм, а 30 грудня 1945 року з благословення Святішого Отця Пія ХІІ таємно рукоположив його на єпископа. У лютому 1949 року його заарештували і засудили на 25 літ позбавлення волі та 5 років позбавлення громадянських прав. У 1956 році після звільнення з таборів ГУЛАГу повертається на Закарпаття і починає діяти як єпископ, рукоположивши чотирьох семінаристів на священиків. Під час однієї з таємних відправ владику Олександра заарештували, засудивши на 5 років примусових робіт із забороною надалі проживати на території Української РСР. Потрапивши до Казахстану, єпископ Хіра працював на місцевих рудниках і підпільно душпастирював. Організована ним католицька громада міста Караганди понад 20 років боролася за свою легалізацію, і в 1977 році була офіційно зареєстрована як парафія, приступивши до спорудження першого католицького храму в Радянському Союзі. Тим часом владика Олександр Хіра продовжував керувати Мукачівською греко-католицькою єпархією. Таємно відвідував Закарпаття, де в 1956-1983 роках для підпільної Мукачівської єпархії висвятив на священиків майже 30 семінаристів і рукоположив трьох єпископів. Помер у Караганді 26 травня 1983 року на 87-му році життя і на 63-му році свого душпастирства.
(Для Радіо Ватикану, Костянтин Чавага, Львів)