60-ліття священства Високопреосвященого владики Мирослава Марусина

2 травня 2008 р., Високопреосвященніший Архиєпископ Мирослав Марусин, титулярний Архиєпископ Кадійський, вислужений секретар Конгрегації Східних Церков, відзначив 60-ліття священичого рукоположення. Ювілейні святкування розпочалися урочистою Архиєрейською Святою Літургією, яку у каплиці Української Папської Колеґії святого Йосафата, очолив Владика-Ювілят у співслужінні з Преосвященим владикою Іринеєм Біликом, ЧСВВ, Каноніком папської базиліки Святої Марії Більшої, Ректоратом Колегії та іншими священниками, що навчаються у Римі. Під час Служби Божої Владика Мирослав виголосив змістовну подячну проповідь, нав’язавши її до слів Євангелиста Луки, який наводить слова пророка Ісаї: „Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий” (Лк 4, 18-19). Ці слова заторкнули серця всіх присутніх на Богослуженні, адже це було живе свідчення невтомного працівника Христового виноградника, який 60 років самовіддано трудився для своєї рідної Української Греко-Католицької Церкви.

Архиєпископ Мирослав Степан Марусин, син Андрія й Марії з дому Качоровської, народився 26 червня 1924 р. в селі Княжому біля Золочева на Львівщині. Закінчивши школу, поступив на богословсько-філософські студії у Львівську Богословську Академію, де навчався від 1943 р. до 1944 р. Під час війни продовжив студії в Падерборні, (Німеччина), а опісля, від 1949 до 1951 р., навчався у Папському Східному Інституті, здобувши докторат. Нижчі, дияконські та ієрейські свячення отримав з рук Високопреосвященнішого Архиєпископа Івана Бучка 24 квітня і 2 травня 1948 р. в Інґольштадті, Реґенсбурзі та Мюнхені.

29 листопада 1971 р. був призначений Апостольським Візитатором Українців у Західній Європі, 27 червня 1974 року Папа Павло VI іменував о. Мирослава титулярним єпископом Кадійським, а 28 липня 1974 р., в каплиці Української Папської Колегії ім. святого Йосафату в Римі, відбулася єпископська хіротонія, головним святителем був Високопреосвященіший владика Іван Бучко, а співсвятителями – владики Платон Корниляк, Володимир Маланчук, Августин Горняк та Йоаким Сеґеді.

16 червня 1977 р. Слуга Божий Папа Павло VI призначив Владику Мирослава Віце-Президентом Папської Комісії у справах ревізії Кодексу Східного Церковного Права. Тут владика Мирослав працював до 14 вересня 1982 р., коли Слуга Божий Папа Іван Павло ІІ підніс його до архиєпископської гідності та призначив Секретарем Конґреґації Східних Церков, де він пропрацював до 11 квітня 2001 року.

Владика Мирослав є автором численних видань і наукових праць богословського, історичного, літургічного та біблійного змісту. Віденський Університет, з нагоди 600-ліття богословського факультету, відзначив його почесним докторатом. Владика є Дійсним Членом Наукового Товариства ім. Т. Шевченка. Український Вільний Університет у Мюнхені теж зарахував його до числа почесних докторів.

Бажаємо у цей день Високопреосвященнішому Владиці Мирославу щедрого Божого благословення, міцного здоров’я та прожити у ласці Божій ще багато літ.

Інформацію надіслав о. Прокопій Лотоцький, ЧСВВ