Послання Вселенського Архиєрея Венедикта XVI на Всесвітній День Молоді
Послання Святішого Отця Венедикта XVI
до молоді всього світу
з нагоди XXIII Всесвітнього Дня Молоді
«Приймете силу Святого Духа, що на вас зійде,
і будете моїми свідками» (Ді 1,8)
Дорога молоде!
1. XXIII Всесвітній День Молоді
Я завжди з великою радістю пригадую різні моменти, пережиті разом у Кельні, у серпні 2005 року. Наприкінці того незабутнього вияву віри та ентузіазму, який залишив слід у моїй душі та в моєму серці, я призначив наступну зустріч з вами, що відбудеться в Сіднеї, у 2008 році. Це буде XXIII Всесвітній День Молоді, тема якого наступна: «Приймете силу Святого Духа, що на вас зійде, і будете моїми свідками» (Ді 1,8).
Основна ідея духовного приготування до зустрічі у Сіднеї – це Святий Дух і місія. Якщо у 2006 році ми роздумували про Святого Духа як про Духа істини, то у 2007 стараємось глибше відкрити Його як Духа любові, щоб прямувати до Всесвітнього Дня Молоді 2008, роздумуючи над Духом мужності і свідчення, який дарує нам відвагу жити Євангелієм і сміливість у його звіщенні.
Тому дуже важливо, щоб кожен із вас, молодих, у своїх спільнотах і зі своїми вихователями, міг роздумувати про цю головну Дійову Особу історії спасіння, якою є Святий Дух або Дух Христа, для того, щоб досягнути ці високі цілі: розпізнавати правдиву ідентичність Духа, насамперед, через слухання Божого Слова в Об’явленні Біблії; ясно усвідомити Його постійну, активну присутність у житті Церкви, зокрема наново відкриваючи, що Святий Дух виявляє себе як «душа», як життєдайне дихання справжнього християнського життя, завдяки Святим Тайнам християнського втаємничення – Хрищення, Миропомазання та Євхаристії, таким чином ставати здатними до того, щоб у нас дозрівало глибше і радісніше розуміння Ісуса і, одночасно, на початку третього тисячоліття, ефективно втілювати в життя Євангеліє.
Цим посланням я охоче пропоную вам нарис для роздумів, щоб поглибити їх впродовж цього року приготування, спираючись на них, перевірити якість вашої віри в Святого Духа, віднайти її, якщо вона загубилася, зміцнити її, якщо вона ослабла, насолоджуватися нею як присутністю Отця і Його Сина Ісуса Христа, завдяки саме неодмінному діянню Святого Духа. Ніколи не забувайте, що Церква, а навіть і все людство, що вас оточує і яке вас чекає у майбутньому, багато очікує від вас, молодих, тому що ви маєте в собі найвищий дар Отця – Дух Ісуса Христа.
2. Обіцянка Святого Духа в Біблії
Уважне слухання Божого Слова стосовно таїнства і діяння Святого Духа відкриває нам великі і заохочуючі знання, які підсумовую у наступних пунктах.
Напередодні свого Вознесіння, Ісус сказав учням: «Я вам пошлю те, що мій Отець обіцяв був» (Лк 24,49). Це здійснилося в день П’ятидесятниці , коли вони разом з Пречистою Дівою Марією перебували у світлиці Тайної Вечері на молитві. Зіслання Святого Духа на Церкву, яка народжувалася, було здійсненням набагато давнішої Божої обіцянки, про яку звіщалось і до якої приготовляв увесь Старий Завіт.
І, насправді, вже з перших сторінок Біблія згадує про Божого Духа як про подих, який «ширяв над водами» (пор. Бт 1,2) і уточнює, що Бог вдихнув у ніздрі людини дихання життя (Бт 2,7), вливаючи в нього, таким чином, саме життя. Після первородного гріха, життєдайний Божий Дух неодноразово виявляється в історії людства, спонукаючи пророків закликати вибраний народ до повернення до Бога і вірного збереження Його заповідей. У відомому видінні пророка Єзекиїла, Бог Своїм Духом оживляє ізраїльський народ, який зображений у вигляді «сухих кісток» (див. Єз 37,1-14).
Йоіл пророкує “зіслання Духа” на весь народ, не виключаючи нікого: «А після того, – пише святий Автор, – я виллю мій дух на всяке тіло… Та й на рабів та на рабинь того часу я виллю дух мій» (Йоіл 3, 1-2).
Коли настала «повнота часу» (див. Гал 4,4), ангел Господній сповістив Діві з Назарету, що Дух Святий, “сила Всевишнього”, зійде на Неї і отінить її. Той, кого Вона народить, буде, отже, святим і назветься Сином Божим (див. Лк 1,35). Згідно із словами пророка Ісаї, Месія – це Той, на кого зійде Господній Дух (див. Іс 11,1-2; 42,1). Саме це пророцтво Ісус повторює на початку Своєї прилюдної діяльності служіння в синагозі у Назареті: «Господній Дух, – сказав Він серед здивування присутніх, – на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, оповістити рік Господній сприятливий» (Лк 4,18-19; див. Іс 61,1-2). Звертаючись до присутніх, Він застосує ці пророчі слова до Себе Самого, стверджуючи: «Сьогодні збулося це писання у вухах ваших» (Лк 4,21). І ще перед своєю смертю на хресті, Він неодноразово сповістить учням про прихід Святого Духа, “Утішителя”, місія Якого полягатиме в тому, щоб свідчити про Нього і підтримувати віруючих, навчаючи та провадячи їх до повної Істини (див. Ів 14,16-17.25-26; 15,26; 16,13).
3. П’ятидесятниця – початок місії Церкви
Увечері дня свого воскресіння, Ісус, з’явившись учням, «дихнув на них і каже їм: “Прийміть Духа Святого!”» (Ів 20,22). Ще з більшою силою Святий Дух зійшов на Апостолів у день П’ятидесятниці: «Аж ось роздався зненацька з неба шум, – читаємо в Діяннях Апостолів, – неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них» (Ді 2,2-3).
Святий Дух внутрішньо оновив Апостолів, наділяючи їх силою, яка вчинила їх сміливими у звіщенні без страху: “Христос помер і воскрес!” Вільні від всякого страху, вони почали говорити відверто (див. Ді 2,29; 4,13; 4,29.31). З переляканих рибалок, стали сміливими провісниками Євангелія. Навіть їхні вороги не могли зрозуміти, як ці «неосвічені і прості» люди (див. Ді 4,13) були здатні виявити таку мужність і з радістю переносити суперечності, страждання і переслідування. Ніщо не могло зупинити їх. Тим, що намагалися примусити їх замовкнути, відповідали: «Не можемо бо ми не говорити про те, що самі бачили та чули» (Ді 4,20). Так народилася Церква, яка від дня П’ятидесятниці не перестала поширювати Добру Новину «аж до краю землі» (Ді 1,8).
4. Святий Дух – душа Церкви і початок спільноти
Але, щоб зрозуміти місію Церкви, слід повернутися у Світлицю Тайної Вечері, де учні перебували разом (див. Лк 24,49,) молячись із Марією, “Матір’ю”, в очікуванні обіцяного Духа. З цього образу Церкви, яка народжується повинна постійно черпати натхнення кожна християнська спільнота. Апостольська і місіонерська плідність не є, найперше, результатом уміло розроблених і “ефективних” душпастирських програм і методів, але є плодом безперервної молитви спільноти.
Крім того, передумовою ефективності місії є те, щоб спільноти перебували в єдності, тобто щоби мали «одне серце й одну душу» (див. Ді 4,32), і щоб були готові давати свідчення любові і радості, які Святий Дух вливає у серця вірних (див. Ді 2,42). Слуга Божий Іван Павло II писав, що, перш ніж бути дією, місія Церкви є свідченням і випромінюванням. Так було на початку християнства, пише Тертуліан, коли погани наверталися, бачивши любов, яка панувала серед християн: «Дивись, – говорили вони, – як вони люблять один одного».
Закінчуючи цей швидкий погляд на Боже Слово в Біблії, заохочую вас звернути увагу на те, що Святий Дух є найбільшим даром Бога людині, а, отже, і найвищим свідченням Його любові до нас, любові, яка конкретно проявляється в “«так» життю”, яке Бог бажає для кожного свого створіння. Це “«так» життю” досягає своєї досконалої постаті в Ісусі з Назарету і в Його перемозі над злом завдяки ділу відкуплення. Тому ніколи не забуваймо, що Євангеліє Ісуса, саме силою Духа, не обмежується до звичайної констатації, але прагне стати «доброю новиною для бідних, звільненням для ув’язнених, прозрінням для сліпих...» (див. Лк 4,18). І те, що на повну силу виявилося в день П’ятидесятниці, стаючи благодаттю і завданням Церкви щодо світу, є її першочерговою місією.
Ми є плодами цієї місії Церкви за дією Святого Духа. Ми несемо в собі цю печать любові Отця в Ісусі Христі, якою є Святий Дух. Ніколи не забуваймо про це, бо Дух Господній завжди пам’ятає про кожного і бажає, зокрема, через вас, молодих, викликати в світі вітер і вогонь нової П’ятидесятниці.
5. Дух Святий – “внутрішній Наставник”
Дорога молоде, також і сьогодні Святий Дух далі з силою діє в Церкві, і Його плоди є настільки щедрими, наскільки ми готові відкритися на Його оновлюючу силу. Тому важливо, щоб кожен з нас знав Його, увійшов з Ним у сопричастя і дозволив себе Ним провадити. Але тут природно зароджується питання: ким є для мене Святий Дух? Адже є немало християн, для яких Він і далі залишається “великим незнайомцем”. Тому, готуючись до наступного Всесвітнього Дня Молоді, я хотів запросити вас поглибити особисте пізнання Святого Духа. У нашому визнанні віри проголошуємо: «Вірую в Духа Святого, Господа животворящого, що від Отця і Сина походить» (Нікейсько-Константинопольський Символ).
Так, Святий Дух, Дух любові Отця і Сина, є Джерелом життя, яке нас освячує, «бо любов Бога влита в серця наші Святим Духом, що нам даний» (Рм 5,5). Однак недостатньо лише знати Його, потрібно прийняти Його як провідника наших душ, як “внутрішнього Наставника”, Який вводить нас у Таїнство Св. Тройці, бо тільки Він може відкрити нас на віру і дозволити щодня жити нею в повноті. Він спрямовує нас до інших, запалює в нас вогонь любові, вчиняє нас місіонерами Божого милосердя.
Я добре знаю, наскільки ви, молоді, несете у серці велику пошану і любов до Ісуса, як прагнете зустріти Його і говорити з Ним. Тож пам’ятайте, що власне присутність Духа в нас засвідчує, творить і будує нашу особу на Особі самого розп’ятого і воскреслого Ісуса. Ставаймо, отже, близькими Святому Духові, щоб бути ними і для Ісуса.
6. Святі Тайни Миропомазання та Євхаристії
Але, – скажете ви, – яким чином можемо дозволити Святому Духові відновити нас і зростати в нашому духовному житті? Відповідь – ви знаєте – наступна: це можливо за допомогою Святих Тайн, бо віра народжується і зміцнюється в нас завдяки Святим Тайнам, насамперед, через Тайни християнського втаємничення: Хрищення, Миропомазання та Євхаристії, які є взаємодоповнюючими і нероздільними. Ця істина про три Святі Тайни, що є на початку нашого буття християнами, можливо, занедбана в житті віри багатьох християн, для яких вони є жестами, здійсненими в минулому, без реального впливу на сьогоднішній день, подібно до коріння, без життєздатних соків. Трапляється, що, прийнявши [Хрищення і] Миропомазання, чимало молодих людей віддаляються від життя віри.
І є також молоді, які навіть не приймають цієї Святої Тайни. Однак, саме через Тайни Хрищення, Миропомазання і потім, у постійний спосіб, через Євхаристію, Святий Дух вчиняє нас дітьми Отця, братами Ісуса, членами Своєї Церкви, здатними давати правдиве свідчення Євангелія, зазнаючи радість віри.
Тому я запрошую вас роздумати над тим, що вам тут пишу. Сьогодні особливо важливо наново відкрити Святу Тайну Миропомазання і віднайти її значення для нашого духовного зросту. Той, хто отримав Святі Тайни Хрищення і Миропомазання, повинен пам’ятати, що він став “храмом Духа”: у ньому живе Бог. Нехай завжди це усвідомлює і чинить так, щоб скарб, який є у ньому, приносив плоди святості. Хто охрищений, але ще не прийняв Тайни Миропомазання, нехай готується, щоб її прийняти, знаючи, що таким чином стане “завершеним” християнином, оскільки Миропомазання удосконалює благодать Хрищення.
Свята Тайна Миропомазання дає нам особливу силу для того, щоб свідчити і прославляти Бога усім нашим життям (див. Рм 12,1); вона вчиняє нас внутрішньо свідомими нашої приналежності до Церкви, “Тіла Христового”, якого всі ми є живими членами, солідарними одні з одними (див. 1 Кор 12,12-25). Дозволяючи, щоб нас провадив Святий Дух, кожен охрищений може дати свій власний внесок у будування Церкви завдяки харизмам, які Він дарує, бо «кожному дається виявлення Духа на спільну користь» (1 Кор 12,7). І коли Святий Дух діє, то приносить в душу свої плоди: «любов, радість, мир, довготерпеливість, лагідність, доброту, вірність, тихість, стриманість» (Гал 5,22). До тих серед вас, хто ще не прийняв Святої Тайни Миропомазання, я звертаюся із щирим запрошенням приготуватись до її прийняття, прохаючи допомоги у своїх священиків. Це особлива нагода благодаті, яку вам пропонує Господь, не пропускайте її!
Хотів би тепер додати декілька слів про Євхаристію. Для того, щоб зростати в християнському житті, необхідно живитись Тілом і Кров’ю Христа: ми, насправді, охрищені і миропомазані з огляду на Євхаристію. “Джерело і вершина” церковного життя, Євхаристія – це “неперервна П’ятидесятниця”, оскільки кожного разу, коли ми відправляємо Святу Літургію, отримуємо Святого Духа, який нас глибше єднає з Христом і нас у Нього перетворює. Якщо ви, дорогі молоді люди, часто братимете участь в Євхаристійному богослужінні, якщо присвятите частину свого часу Адорації Святих Тайн, то з Джерела любові, яким є Євхаристія, вам уділиться радісна рішучість присвятити своє життя наслідуванню Євангелія. Одночасно ви відчуєте, що, де не вистачає наших сил, там нас змінює Святий Дух, наповнюючи своєю силою і вчиняючи нас свідками воскреслого Христа, повними місійного запалу.
7. Необхідність і невідкладність місії
Багато молодих людей дивиться на своє життя з побоюванням і ставить собі багато питань стосовно свого майбутнього. Занепокоєні, вони запитують: як віднайти себе у світі, позначеному численними і важкими несправедливостями та стражданнями? Як ставитись до егоїзму і насильства, які, іноді, здаються переважаючими? Як надати повного значення своєму життю? Як спричинитись до того, щоби плоди Святого Духа, про які ми згадували вище, – «любов, радість, мир, довготерпеливість, лагідність, доброта, вірність, тихість, здержливість» (ч. 6), – переповнили цей зранений і ненадійний світ, а, насамперед, світ молоді? За яких умов життєдайний Дух першого сотворення, і, понад усе, другого, тобто відкуплення, може стати новою душею людства? Не забуваймо, що чим більшим є дар Божий, – а дар Ісусового Духа є найбільшим даром, – настільки великою є потреба світу отримати його, і, отже, великою і захоплюючою є місія Церкви, яка полягає в тому, щоб дати Йому достовірне свідчення.
І ви, молоде, через Всесвітній День Молоді, певним чином підтверджуєте бажання брати участь у цій місії. У зв’язку з цим, дорогі друзі, мені лежить на серці пригадати вам тут про деякі основні правди, щоб над ними задуматися. Ще раз повторюю вам, що тільки Христос може сповнити найглибші прагнення людського серця; тільки Він здатний «гуманізувати» людство і привести його до “обожествлення”. Силою Свого Святого Духа Він вливає в нас Божу любов, що вчиняє нас здатними любити ближнього і бути готовими служити йому. Святий Дух просвічує, об’являючи розп’ятого і воскреслого Христа, вказуючи нам шлях до найбільшого уподібнення до Нього, щоб, отже, бути «виразом і знаряддям любові, що від Нього випливає». І хто віддає себе під провід Святого Духа, розуміє, що присвятитись служінню Євангелія – це не якесь факультативне рішення, бо відчуває, наскільки невідкладним є передавати також іншим цю Добру Новину. Однак, необхідно ще раз пригадати, що ми можемо бути свідками Христа лише тоді, коли дозволимо, щоб нас провадив Святий Дух, який є «головним рушієм евангелізації» і «головною дійовою особою місії».
Дорога молоде, як неодноразово повторювали мої гідні шани Попередники Павло VI та Іван Павло II, сьогодні, більше, ніж будь-коли, необхідно сповіщати Євангеліє і свідчити віру. Хтось може думати, що представляти дорогоцінний скарб віри людям, які її не розділяють, означає бути нетолерантними стосовно них, але це не так, бо пропонувати Христа не означає Його нав’язувати. Зрештою, дві тисячі років тому, дванадцять Апостолів віддали життя за те, щоб Христос став відомим і любленим. З тих часів Євангеліє і далі століттями поширюється завдяки чоловікам і жінкам, що оживлені такою ж місіонерською ревністю. Тому також і сьогодні потрібно Христових учнів, які б не щадили часу і сил для служіння Євангелію. Потрібні молоді люди, які б дозволили Божій любові палати в них і великодушно відповіли на Його настійливий заклик, як це зробили багато молодих блаженних і святих минулого, а також близьких до нас часів. Особливо запевняю вас, що Ісусів Дух запрошує сьогодні вас, молодих, нести добру новину про Ісуса вашим ровесникам.
Безсумнівна трудність дорослих у зрозумілий та переконливий спосіб спілкуватись з молодіжним середовищем, може бути знаком, через який Святий Дух прагне спонукати вас, молодих, взяти на себе це завдання. Ви знаєте ідеали, мову, але також і рани, сподівання і, одночасно, прагнення добра ваших ровесників. Відкривається широкий світ почуттів, праці, формації, очікування, страждань молоді... Нехай кожен з вас має сміливість обіцяти Святому Духові привести одну молоду особу до Ісуса Христа, у той спосіб, який вважає найкращим, вміючи «з лагідністю дати справоздання з надії, яка є в ньому» (див. 1 Пт 3,15).
Але щоб осягнути цю мету, дорогі друзі, будьте святими, будьте місіонерами, бо ніколи не можна відокремлювати святість від місії. Не бійтеся стати святими місіонерами, як св. Франциск Ксаверій, що обійшов Далекий Схід, звіщаючи Добру Новину аж до повного виснаження сил, або як св. Тереза від Дитятка Ісуса, яка була місіонеркою, хоч не залишала Кармель: як перший, так і друга є “Покровителями Місій”. Будьте готові ризикувати своїм життям, щоб освітити світ істиною Христа; щоб відповісти любов’ю на ненависть і погорду до життя; щоб звіщати надію воскреслого Христа у кожній закутині землі.
8. Виблагати для світу “нову П’ятидесятницю”
Дорога молоде, очікую вашої численної участі у липні 2008 в Сіднеї. Це буде провидінна нагода для того, щоб в усій повноті відчути силу Святого Духа. Прибудьте якнайчисленніше, щоб бути знаком надії і цінної підтримки для церковних спільнот Австралії, які готуються прийняти вас. Для молоді країни, яка буде нас приймати, це буде винятковою нагодою, щоб сповістити красу і радість Євангелія суспільству, яке у багатьох аспектах є секуляризованим. Австралія, як і вся Океанія, потребує наново відкрити своє християнське коріння. У пост-синодальному Зверненні Ecclesia in Oceania Іван Павло II писав: «Силою Святого Духа Церква в Океанії готується до нової євангелізації народів, які сьогодні спраглі Христа... Нова євангелізація є пріоритетом для Церкви в Океанії».
На цьому останньому етапі шляху, який веде нас до XXIII Всесвітнього Дня Молоді запрошую вас присвятити час молитві і вашій духовній формації, щоб у Сіднеї ви змогли відновити обітниці вашого Хрищення і Миропомазання. Разом будемо благати Святого Духа, з довірою просячи у Бога дару нової П'ятидесятниці для Церкви і для людства третього тисячоліття.
Нехай Пречиста Діва Марія, з’єднана з Апостолами у молитві в Світлиці Тайної Вечері, супроводить вас в ці місяці і нехай випросить для всіх молодих християн нове зіслання Святого Духа, яке запалить їхні серця. Пам’ятайте: Церква довіряє вам! Ми, Пастирі, зокрема молимося за те, щоб ви любили Ісуса і вчили інших дедалі більше Його любити і вірно Його наслідували. З цими почуттями благословляю вас всіх з великою любов’ю.
З Лорендзаго, 20 липня 2007 року.
Венедикт XVI, Папа
(Переклад Українського Відділу Радіо Ватикану)
| All the contents on this site are copyrighted ©. |