Молитва "Царице Неба" з Папою Венедиктом XVI у першу неділю квітня

Численні римляни та прочани з Італії та інших держав світу, зібрались сьогодні на площі святого Петра у Ватикані, перед найбільшим католицьким храмом, щоб зустрітись із Вселенським Архиєреєм Венедиктом ХVІ. Опівдні, з вікна своєї приватної бібліотеки, Папа виголосив традиційне недільне повчання та проказав із зібраними молитву «Царице Неба», яку у великодньому часі молимось замість молитви «Ангел Господній».

У своїй катехизі Святіший Отець зупинився над недільним читанням з Євангелії від Святого Луки, що розповідає про двох учнів Ісуса, які після смерті Спасителя, засумовані і розчаровані тим, що сталося, бо ж не знали ще про Воскресіння їхнього Учителя, вирішили залишити Єрусалим, подавшись до Емаусу, села, розташованого неподалік. Дорогою до них приєднався Ісус, запитуючи, чому вони сумують, яка причина їхнього внутрішнього неспокою. Учні відразу не впізнали Господа, тому, йдучи своєю дорогою, розповідають Ісусові про події останніх днів, про розп’яття праведного чоловіка, про смерть великого пророка, на якого вони покладали велику надію, сподіваючись, що саме він буде тим, хто спасе Ізраїль. Воскреслий Христос, чуючи їхні слова розчарування, на основі Святого Писання вияснює їм про Месію, який, перед тим як прославитись, має перенести терпіння і смерть. А увійшовши із ними у дім, сівши разом до трапези, поблагословив хліб та розламав, і саме у цей момент учні впізнали, що це їхній Учитель, але Він вмить зник від них, залишаючи їх, сповнених радості і здивування, перед тим розламаним хлібом, що тепер став новим знаком Його присутності. Проте, вони не затримались в Емаусі, швидко повернулись до Єрусалиму, щоб розповісти апостолам та іншим учням про усе, що сталося з ними у дорозі, про те, як вони впізнали Ісуса при ламанні хліба.

Папа зазначив, що дорога до Емаусу – це шлях кожного християнина, а навіть більше, кожної людини. Вражають слова, які вкладає Святий Євангелист Лука в уста одного з учнів: «А ми сподівались…» Із цієї фрази (що є у минулому часі) стає зрозумілим, що їхня надія пропала, що віра їхня згасла, що усе закінчилось. Ісус з Назарету, що у словах і ділах виявляв Себе як могутній пророк, не виправдав їхніх сподівань. «Хто не відчув у житті подібного моменту?» І, відповідаючи на це запитання, Папа наголосив, що, іноді, наша віра зазнає кризи, з причини негативних досвідів, під час яких ми почуваємось самотніми, покинутими, зрадженими навіть Господом Богом. «Отже, дорога до Емаусу стає шляхом очищення і дозрівання нашої віри у Господа: зустріч з Воскреслим Ісусом дарує нам віру глибшу і правдивішу, можна сказати, загартовану вогнем Пасхального Таїнства, віру міцну, яка живиться не людськими ідеями, але Словом Божим і Пресвятою Євхаристією», – наголосив Вселенський Архиєрей.

Далі Папа підкреслив, що цей євангельський текст вміщає у собі структуру Святої Літургії, яка поділяється на дві частини: на слухання Слова Божого, тобто, читань із Святого Письма, та на літургію жертви і моменту прийняття Ісуса Христа, Його Пречистого Тіла і Найсвятішої Крові, під видами хліба та вина. Завдяки Пресвятій Євхаристії Вселенська Церква постійно росте і щодня відновляється у вірі, надії та любові. А на закінчення Святіший Отець закликав вірних молитись до Пресвятої Богородиці, щоб кожен християнин усвідомив благодать від зустрічі з Ісусом, від зустрічі, що здатна перемінити усе життя.