Третя річниця смерті Папи Івана Павла ІІ

3 роки тому, 2 квітня 2005 року, о 21.37 годині римського часу, саме в навечір’я празника Божого Милосердя, відійшов по вічну нагороду Папа Іван Павло ІІ. Останній земний день Святішого Отця розпочинався Святою Літургією, яку відправлено в його присутності, пізніше його відвідав тодішній Державний Секретар, кардинал Анджело Содано. Коло 15.30 Іван Павло ІІ ледь чутним голосом сказав польською мовою: «Дозвольте мені відійти до дому Отця». Приблизно о 19-ій годині стан Папи погіршився. Біля його узголів’я архиєпископ Станіслав Дзівіш, довгорічний секретар Івана Павла ІІ, а теперішній краківський митрополит, відправив Святу Літургію, уділивши Папі Святу Тайну Оливопомазання, а о 21.37 Святіший Отець у мирі відійшов до дому Небесного Отця. Кілька хвилин після цього, архиєпископ Леонардо Сандрі, заступник Державного Секретаря, а теперішній Префект Східної Конґреґації, сповістив цю сумну вістку десяткам тисяч вірних, зібраних на молитві на площі святого Петра у Ватикані, а прес-центр подав відповідне ком’юніке. Радіо Ватикан з глибоким зворушенням передавало цю інформацію на весь світ.

Сьогодні, у третю річницю смерті святої пам’яті Папи Івана Павла ІІ, хочемо пригадати його голос, адже так багато разів він промовляв українською мовою, від початку свого понтифікату аж до його кінця. Перенесімось тепер спогадами до Львова, до промови Папи Івана Павла ІІ 26 червня 2001 року, під час його незабутнього візиту в Україну: