Загальна аудієнція Папи Венедикта XVI (5 березня 2008 р.)

Святий Лев Великий, Доктор Церкви, сорок п’ятий Папа Римський, один із найвпливовіших в історії Церкви і, одночасно, перший із Вселенських Архиєреїв, чиї проповіді дійшли до наших часів, був темою катехизи Папи Венедикта XVI під час загальної аудієнції у середу, 5 березня 2008 року. Як і минулими тижнями, для того, щоб дати можливість якнайбільшій кількості паломників зустрінутись із Папою, а негода ще дозволяє проводити ці зустрічі на площі святого Петра, аудієнція була проведена двома етапами. Першим була зустріч з численною молоддю, зібраною в базиліці святого Петра у Ватикані. Венедикт XVI побажав учнем та студентам якнайкраще використати час навчання, як відповідну нагоду до цілісного виховання й освіти. Друга частина аудієнції відбулась у залі імені Папи Павла VI.

Звертаючись до постаті святого Папи Льва Великого, Святіший Отець пригадав, що 1754 року Папа Венедикт XIV проголосив його Доктором Церкви. Згадуючи про його проповіді та велику кількість вірних, яка збиралась під час богослужень, Папа сказав, що при цьому спонтанно згадати Льва І також і в контексті загальних аудієнцій, що відбуваються кожної середи, і які протягом останніх десятиріч стали для Єпископа Риму звичною формою зустрічі з вірними та численними паломниками з кожної частини світу.

Святий Лев Великий народився в італійському регіоні Тоскані, коло 430 року він став дияконом, а 440 року, коли виконував функцію папського легата в Галлії, був обраний Єпископом Риму, тобто Папою, і протягом понад двадцяти років керував Церквою, користуючись великою любов’ю вірних. Його понтифікат є одним з найважливіших в історії Церкви. Папа Лев І помер 461 року і був похований в базиліці святого Петра у Ватикані. Його святі мощі збереглись до наших днів в одному з престолів ватиканської базиліки.
Його понтифікат припав на важкий період в історії Церкви: тривали напади варварів, послабився авторитет римського імператора. Відомим є один із фактів з життя святого Льва Великого, що стався 452 року, коли полки гунів на чолі з Атіллою спустошували Італію. У Мантуї Папа Лев І зустрінувся з Атіллою і зумів переконати його не руйнувати Рим і, таким чином, врятував від напасті решту країни. Ця подія незабаром стала дуже відомою, вона є промовистим знаком мирної місії Папи. На жаль, три роки перегодом йому не вдалось зберегти Рим перед пограбуванням вандалів. Однак, цей відважний жест Папи, який в оточенні свого духовенства вийшов назустріч загарбникам, щоб переконати їх зупинитись, принаймні не дозволив, щоб пролилась кров і Рим був спалений, а від пограбування були збережені базиліки, в яких знайшло захист охоплене жахом населення.

Збереглось майже 100 прекрасних проповідей Папи Льва І і приблизно 150 листів до різних осіб. У цих повчаннях бачимо всю його велич як богослова і пастиря. Лев Великий захищав першість Єпископа Риму, як наступника святого Петра, з великою пастирською передбачливістю, чутливістю і мудрістю виконуючи це служіння на Заході і на Сході.
На Халкедонському Соборі, який проходив 451 року, і в якому брало участь понад 350 єпископів, було прочитане його послання на захист двох природ Ісуса Христа: Божої і людською. Єпископи, що брали участь у Соборі, вислухавши красномовне ствердження віри в Ісуса Христа, правдивого Бога і правдивої людини, вигукнули: «Петро промовив вустами Лева!» Завдяки проповідям та посланням Папи Льва можна оцінити його ревність і милосердя, як також глибину і ясність його богословської думки.

Папа Лев Великий добре усвідомлював історичний момент, в якому він жив, і перехід від поганства до християнства, і зумів поєднувати пастирську дбайливість і доброту з непохитністю у захисті правд віри. Він завжди був поруч народу і вірних, боровся з несправедливістю та бідністю, оживив добродійну діяльність, боровся проти поширених тоді поганських забобонів. Окрему увагу Лев Великий приділяв Святій Літургії, навчаючи, що вона не є спогадом минулих подій, але актуалізацією невидимих дійсностей, що діють у житті кожної людини.

Він був великим носієм миру та любові. Святий Папа Лев Великий вказує нам шлях: у вірі вчитись милосердної любові. «Навчімось отже, від святого Лева Великого вірити в Христа, правдивого Бога і правдивого Чоловіка, -закінчив свою катехизу Папа Венедикт XVI, - кожного дня втілюючи в життя цю віру задля миру та любові до ближнього. Нехай його життя та приклад завжди нагадують нам, що зустріч з Богом у Христі є джерелом нашої радості і нашого спасіння».

Як і щосереди, Папа коротко переказав зміст свого повчання різними мовами, привітав більші групи прочан та уділив своє Апостольське благословення: