2008-01-30 16:07:04

Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
30 січня 2008


Сьогоднішня (30 січня 2008) загальна аудієнція Папи Венедикта XVI для прочан була повністю присвячена святому Августинові. Промовляючи для понад п’яти тисяч осіб, зібраних у Ватикані в залі імені Папи Павла VI на традиційну щотижневу зустріч, Святіший Отець наголосив, що віра й розум - це основна тема біографії святого Августина, який навчав, що необхідно вірити для того, щоб розуміти, і розуміти, щоб вірити.

Венедикт XVI пригадав, що його попередник, святої пам’яті Папа Іван Павло ІІ у 1986 році присвятив святому Августинові окремого Апостольського Листа, написаного з нагоди 1600-річчя його навернення. Цим Іван Павло ІІ бажав висловити вдячність Богові за великий дар, зроблений за допомогою цього чудесного навернення для Церкви і для всього людства. За словами Венедикта XVI, наступна загальна аудієнція буде присвячена саме темі навернення, що є вирішальною в житті кожної людини.

Аудієнція 30 січня була присвячена, як на це ми вказали на початку нашої розповіді, темі віри й розуму в житті святого Августина. У дитинстві він навчився правд християнської віри від своєї матері Моніки. Але вже підлітком залишив віру, бо не бачив у ній сенсу. Шукаючи істини, він віддалився від Бога, однак, не міг задовольнитись філософськими науками, які не приводили до істинного Бога.

Інтелектуальний і духовний шлях святого Августина становить переконливий зразок також і для сучасної людини, яка шукає відповіді на питання про зв’язок між вірою і розумом. Це питання хвилює не тільки віруючих, але й кожну людину, яка шукає істини. Ці два виміри - віра і розум – не відділені, ані не протиставляються одне одному, навпаки, вони завжди повинні прямувати разом. Він наголосив, що ці дві сили «ведуть нас до пізнання» і повинні гармонійно розвиватись. Заклик: «Повір, щоб розуміти», повинен супроводжувати інший: «Зрозумій, щоб повірити». Католицькою розв’язкою цього питання зв’язків віри з розумом є синтез.

Гармонія між вірою і розумом означає, що Бог є близький кожній людській істоті, близький нашому серцю і нашому розумові, якщо насправді станемо на духовний шлях. Цей шлях означає присутність Бога в людині, яку збагнув святий Августин. «В глибині людського серця живе істина», - пригадав Папа слова святого єпископа Гіпони.

Господь дозволяє пізнати Себе за посередництвом нашого розуму, але Він незмірно перевищує те, що можна пізнати тільки розумом. Святому Августинові належить прекрасний вислів, що Бог «внутрішньо ближчий до мене, ніж моє найбільш внутрішнє єство і вищий, ніж усе найвище, що є в мені».

Венедикт XVI звернувся до згаданого Апостольського Листа Папи Івана Павла ІІ, який вказував, що поза Ісусом Христом, «що є дорогою, якої ніколи не бракувало людському родові, ніхто не був спасенний, ніхто не спасається і не буде спасенним». Святий Августин навчав, що ми, як члени Церкви, так тісно злучені з Христом, що стаємо одне з Ним. Якщо Він є Головою, то ми є членами Його містичного Тіла. Церкву, як Божий люд, не можна розглядати із соціологічного боку, але з христологічного, бо вона злучена з Христом, який, за словами святого Августина, «молиться за нас, молиться в нас, молиться за нас, як наш священик, молиться в нас, як наш Голова, і до Якого ми молимось, як до нашого Бога; пізнаємо в Ньому свій голос і в Його голосі – наш».

«Святий Августин пізнав Бога. Протягом усього свого життя він зазнав аж до такої міри досвіду зустрічі з Особою Христа, що змінив своє життя», - зазначив Венедикт XVI, додаючи: «Сподіваємось, що Господь дасть також і нам цю ласку і, таким чином, віднайдемо Його мир.

Далі Святіший Отець коротко переказав свою катехизу різними мовами, привітав більші групи прочан, а на закінчення проспівано латинською мовою молитву «Отче наш» і Папа уділив Апостольське благословення.








All the contents on this site are copyrighted ©.