Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI 23 січня 2008
«Дорогі брати і сестри, ми відзначаємо Тиждень молитов за єдність християн, який закінчиться
найближчої п’ятниці, 25 січня, в свято Навернення Апостола Павла», – сказав Венедикт XVI,
розпочинаючи чергову загальну аудієнцію, яка відбулася 23 січня 2008 в залі ім. Павла
VI у Ватикані, звернувши увагу на те, що цими днями члени різних церковних спільнот
особливо моляться за дар єдності, єднаючись з Христовою молитвою і докладаючи зусиль,
щоб усе людство прийняло Христа як одного Пастиря.
Далі Святіший Отець нав’язав
до 100-літнього ювілею проведення Тижнів молитов за єдність, пригадавши, що ця ідея
належить англіканському пасторові з США Полеві Ватсону, який згодом прийняв католицизм.
Він у 1908 році запропонував проводити восьмиденні моління за єдність, на що відгукнулися
Архиєпископ Нью-Йорка та Апостольський Нунцій в США, а в 1916 році ця практика була
поширена на всю Католицьку Церкву святої пам’яті Папою Венедиктом XV. Після Другого
Ватиканського Собору прагнення єдності ще більше посилилося, і ось тепер Тиждень молитов
за єдність став традиційним.
«Я щойно згадував, – вів далі Венедикт XVI, –
що темі єдності християн Другий Ватиканський Собор уділив значну увагу, особливо в
Декреті про екуменізм (Unitatis redintegratio), в якому, між іншим сильно підкреслюється
роль і важливість молитви за єдність». Собор звертає увагу на те, що молитва є в серці
екуменізму і саме завдяки духовному екуменізмові, що полягає у святості життя, наверненні
та молитвах, пошук єдності в останніх десятиліттях зробив значний поступ. «Моліться
неустанно» – такою є тема цьогорічного Тижня молитов за єдність.
Другий Ватиканський
Собор звертає увагу також на спільну молитву, яку разом підносять католики і інші
християни до єдиного Отця, що в небі, називаючи її ефективним засобом для зростання
в єдності, справжнім виявом тих зв’язків, які існують між католиками і іншими Христовими
учнями. Венедикт XVI наголосив на тому, що в цьому контексті спільна молитва за єдність
не є лише чисто соціологічним вчинком, але – виразом віри, яка об’єднує всіх Христових
учнів. Звертаючи увагу на молитву, як на засіб шукання єдності, Другий Ватиканський
собор підкреслює той факт, що поєднати усіх християн в єдиній Церкві перевищує людські
сили, а тому, визнаючи нашу обмеженість, ми повинні з довірою віддатися в руки Господа
Бога. «Глибоким значенням цього Тижня молитов є саме це – міцно спертись на молитву
Христа, який у своїй Церкві продовжує молитися, щоб “усі були одно… щоб світ увірував…”
(Ів 17,21)», – зазначив Папа.
Сучасний світ терпить з приводу недосяжності
Божого обличчя, в той час, коли прагне пізнавати Його. «А як зможуть сьогоднішні люди
пізнати це Боже обличчя в обличчі Ісуса Христа, якщо ми, християни, поділені, коли
один навчає проти іншого, коли один виступає проти іншого? Лише в єдності можемо дійсно
показати світові – який цього потребує – обличчя Бога, обличчя Христа», – мовив Венедикт XVI,
додаючи, що сенсом молитви є відкрити наші серця, зробити їх готовими прийняти Христа.
Починаючи
від Другого Ватиканського Собору, саме молитва супроводжує і оживляє різні моменти
екуменічного діалогу. Католицька Церква розвинула стосунки з різними Церквами і церковними
спільнотами Сходу та Заходу. Господь Бог дав можливість, щоб ці зустрічі покращили
знання одні одних, допомогли окреслити проблеми, які нас розділяють.
«Дорогі
брати і сестри, приймімо запрошення «невтомно молитися», яке св. апостол Павло скеровував
до перших християн Солуню, до спільноти, яку він сам заснував», – закликав Папа, пояснюючи,
що побачивши у спільноті непорозуміння, Апостол Народів прагнув спонукати вірних бути
терпеливими, пильнувати, щоб не віддавати злом за зло, завжди шукаючи добра. Поради,
які давав св. Павло солунянам і сьогодні можуть надихати поведінку християн в ділянці
екуменічних стосунків. Сьогоднішню загальну аудієнцію Венедикт XVI закінчив побажанням,
щоб Пречиста Діва Марія, Мати Церкви, виблагала в свого божественного Сина ласку для
Йогу учнів, аби вони жили в мирі у взаємній любові.