Загальна аудієнція 16 січня 2008
Вітання Папи для паломників з України

У середу, 16 січня, Папа Венедикт XVI провів чергову загальну аудієнцію з вірними та паломниками, яка відбулася у залі ім. Павла VI у Ватикані. Своє повчання Святіший Отець присвятив, як було повідомлено попередньої середи, духовній спадщині св. Августина.

Коли чотири роки перед своєю смертю св. Августин зібрав християн Гіпони у катедрі, щоб повідомити про вибір свого наступника, він сказав: «У цьому житті ми всі смертні, але останній день цього життя є для кожного непевним. Незважаючи на це, в дитинстві сподіваємося стати підлітками, будучи підлітками, прагнемо молодості, в молодості – дорослого віку, в дорослому віці – зрілості, в роках зрілості сподіваємося на старість. Ми не впевнені, що осягнемо її, але сподіваємося цього. Старість, навпаки, не має перед собою жодного періоду, якого сподіватися, сама її тривалість є непевною. Я, за Божою волею, – сказав св. Августин, – прибув у це місто у розквіті свого життя, але молодість минула і я постарівся». Коли після цього св. Августин назвав ім’я наступника, народ погодився на цей вибір, проголошуючи «Подяка Богові! Хвала Христові!» Похилий віком єпископ також отримав схвалення свого рішення про те, щоб присвятити останні роки життя інтенсивному вивченню Святого Письма. І протягом наступних чотирьох років він закінчив свої найважливіші твори, брав участь в прилюдних дебатах з єретиками, завжди шукаючи діалогу.

Відомими також є зусилля св. Августина, спрямовані на примирення між різними ворогуючими партіями в римській імперії, суперечки яких сприяли варварам. На жаль, вони виявилися даремними. У 429 році племена вандалів вторглися у Північну Африку, не без сприяння одного з місцевих вельмож Боніфатія. У 430 році варвали розпочали облогу Гіпони. У місті шукав захисту також і Боніфатій, який примирився з імператорським двором і тепер намагався протистояти переможній ході варварів.

Святий Августин з гіркотою оплакував важку долю свого міста і всього регіону. Не зважаючи на похилий вік, він проявляв активну діяльність, підбадьорюючи оборонців міста. Говорячи про «старий» світ, (а тогочасний римський світ вже й справді був старим), св. Августин звертав увагу на те, що хоч світ старіє, Христос є вічно молодим, а тому заохочував всіх, «омолодитися», об’єднавшись з Христом, навіть у старому світі, омолодитися разом з Христом, який закликає: «Не бійся!» У найважчих хвилинах християнин не повинен опускати руки, але з усіх сил допомагати потребуючому. Відповідаючи єпископові з сусіднього міста на запитання про те, чи духовенству можна рятуватися втечею, св. Августин написав: «Коли небезпека є спільною для всіх, нехай ті що потребують інших, не будуть покинуті тими, кого потребують». Тому, нехай всі втікають у безпечніші місця, але коли хтось мусить залишитися, нехай його не покидають ті, обов’язком яких є підтримувати їх священними служіннями. Таким чином, або разом врятуються, або разом загинуть, і це є найвищим свідченням любові. «У цих словах не можливо не впізнати героїчне посланництво, яке протягом століть прийняли та засвоїли численні священики», – відзначив Венедикт XVI.

Останні дні свого життя св. Августин провів у молитві, повторюючи покаянні Псальми, жаліючи за розпусне молодече життя. Його серце перестало битися 28 серпня 430 року. Пізніше його мощі були перевезені на Сардинію, а в восьмому столітті – до Павії. В цьому італійському місті вони перебувають до сьогодні.

«Коли читаю твори святого Августина, мені не здається, що читаю твори людини, яка померла приблизно 1600 років тому, але праці сучасника, приятеля, який промовляє до мене, своєю свіжою вірою, актуальною також сьогодні, говорить з усіма нами», – зазначив Святіший Отець Венедикт XVI, закінчуючи своє повчання, звертаючи увагу на те, що в цій живій вірі можемо дійсно розпізнати, що Христос вчора, сьогодні і навіки – той самий, і є Дорогою, Правдою і Життям.

Далі Папа Венедикт XVI переказував підсумок свого повчання різними мовами, вітаючи, одночасно, прибулих прочан, що ними розмовляють, окремо привітавши також паломників з Мукачівської Греко-Католицької єпархії, сказавши: [Сердечно вітаю паломників Мукачівської греко-католицької єпархії з їх єпископом Преосвященним владикою Міланом Шашіком. Будьте завжди вірні єдності Святої Церкви Божої, за яку Блаженний Теодор Ромжа поклав життя. Слава Ісусу Христу!]
Після цих слів у залі ім. Павла VI залунало "Многая літа" для Наступника Апостола Петра:

Далі Святіший Отець проказав з присутніми молитву «Отче наш» та уділив своє Апостольське благословення.