Молитва "Ангел Господній" із Папою у празник святого первомученика Степана

Християни, які відзначають Різдво Христове за юліянським календарем ще перебувають в очікуванні на празник Воплочення Ісуса Христа, постом приготовляються до цього величного свята, а ось у тих, які церковні празники відзначають за новим, григоріянським календарем, сьогодні уже другий день свят. У латинській Церкві сьогодні урочисто відзначають пам’ять святого первомученика Степана. З цієї нагоди Святіший Отець Венедикт XVI із вікна своєї приватної бібліотеки виголосив повчання, проказав із вірними молитву «Ангел Господній» та уділив усім присутнім на площі перед ватиканською базилікою своє Апостольське благословення.

Вселенський Архиєрей зазначив, що святий Степан, відзначаючись міцною вірою в Спасителя, був вибраний першою християнською громадою у Єрусалимі для дияконського служіння, разом з іншими шістьма братами у вірі. Силою, отриманою від Всемогутнього Бога, святий Степан творив численні чуда і звіщав у синагогах Добру Новину про спасіння, про Господа Ісуса. Був каменований неподалік в’їзду до Єрусалиму, і помер так, як і його Спаситель, тобто, з молитвою на устах, просячи прощення для тих, які його убивали. Папа наголосив, що Ісуса Христа і первомученика Степана єднає божественна любов: та ж сама любов, що спонукала Божого Сина упокоритися, прийняти пониження і хресну смерть, потім також стала спонукою для Його послідовників, для апостолів та мучеників, які віддали своє життя за Христа, за Його Євангеліє. Святіший Отець наголосив, що потрібно завжди підкреслювати цю прикмету, що відрізняє християнське мучеництво, і яка завжди є ділом любові до Бога і до ближніх, включаючи також і переслідувачів. «Тому, ми сьогодні, під час Святої Літургії, просимо у Господа, щоб навчив нас любити також і наших ворогів, за прикладом святого Степана, який, помираючи, молився за своїх переслідувачів», – сказав Папа Венедикт XVI, додаючи, що багато синів та дочок Вселенської Церкви пішли за прикладом першого мученика, віддаючи своє життя за Христа; це мало місце від першого переслідування християн у Єрусалимі, під час переслідувань учнів Ісуса римськими імператорами, аж до недалекого минулого. Але й у наш час із різних куточків світу доходять новини про місіонарів, священиків, єпископів, монахів, монахинь та вірних, які зазнають переслідування, ув’язнення, тортур, обмежень у виявленні богопочитання лише з причини їхньої приналежності до Христової Церкви, їхньої любові до Спасителя. Вселенський Архиєрей пригадав, що у своїй, нещодавно виданій, енцикліці «Спасенні надією» він наводить приклад в’єтнамського мученика Паоло Ле-Бао-Тін, який помер у 1857 році. Християнський мученик, як і його Божественний Учитель, у тісній злуці із Сином Божим, приймає свій хрест, мученицьку смерть, перетворюючи її у діло жертвенної, правдивої любові, тим самим, перетворюючи смерть у життя. Мученик за Христа, виявляє перемогу любові над ненавистю і над смертю.


А на закінчення, Святіший Отець заохотив молитись за усіх тих, які терплять з причини вірності Христові та Його Церкві.