Значення очікування Різдва - тема останньої загальної аудієнції у 2007 році

Останню загальну аудієнцію 2007 року, що відбулася 19 грудня в залі ім. Папи Павла VI у Ватикані, Святіший Отець Венедикт XVI присвятив приготуванню до вже недалекого празника Христового Різдва.

«З одного боку Різдво пригадує нам про неймовірне чудо народження Єдинородного Божого Сина з Пречистої Діви Марії у Вифлиємській печері, а з іншого – запрошує нас очікувати, чуваючи і молячись, того ж нашого Відкупителя, коли останнього дня прийде судити живих і мертвих», – зазначив Венедикт XVI, додаючи, що сьогодні, можливо, ми не очікуємо Суддю, але очікуємо справедливості, зустрічаючи несправедливість в нашому світі, навіть у нашому маленькому світі – у домівках, у міських кварталах, як також у великому світі держав та суспільства. Чекаємо того, хто прийде і зможе звершити справедливість. Бог знає, як увійти в світ і творити справедливість, ми ж повинні молитися, щоб Він це звершив. «Очікувати справедливість у християнському вимірі, насамперед, означає те, що ми самі починаємо жити під поглядом Судді, згідно з критеріями Судді, що починаємо жити в Його присутності, здійснюючи справедливість у нашому житті», – звернув увагу Венедикт XVI. І саме це є значенням Адвенту, очікування і чування, що означає готувати самих себе і світ до справедливості.

Дитятко, якому понад дві тисячі років тому, поклонялися пастирі серед ночі у вифлиємській печері, не втомлюється відвідувати нас у щоденному житті, в той час, коли ми, як паломники, прямуємо до Божого Царства. Отже, очікування віруючого стають виразом сподівань всього людства. Людство тужить за справедливістю, і таким чином, світ, навіть несвідомо, чекає на Бога, чекає спасіння, яке може нам дати тільки один Господь Бог. Для нас, християн, це очікування позначене ревною молитвою, як це добре вказують літургічні тексти, якими безпосередньо готуємося до Різдва. «Просити дару народження обіцяного Спасителя означає також докладати зусиль, щоб приготувати Йому дорогу, щоб надати Йому гідне місце перебування не лише в середовищі, яке нас оточує, але, насамперед, у нашому серці», – зазначив Папа.

Віра в Слово, яким був сотворений світ, і Яке взяло наше тіло і прийшло до нас, як Дитя, ця віра і велика надія, що з неї випливає, в наш час, на жаль, виявляються далекими від дійсності щоденного громадського чи приватного життя. Таким чином світ стає дедалі хаотичнішим, а також сповненим насильства. «Тоді згасає Боже світло, світло Правди. Життя стає темним і без орієнтиру».

Тому дуже важливо, щоб ми були справді віруючими, і як віруючі, нашим життям підтверджували таємницю спасіння, яке прийшло у світ з народженням Христа. У Вифлеємі з’явилося на світ світло, яке просвітлює наше життя, нам була об’явлена дорога, яка веде до сповнення нашої людськості. «Якщо не визнається, що Бог став людиною, який сенс святкувати Різдво? Святкування стає порожнім. Передовсім ми, християни, повинні з глибоким і відчутним переконанням наново ствердити правду про Христове Різдво, щоб перед усіма свідчити усвідомлення нечуваного дару, що є багатством не лише для нас, але для всіх!» – закликав Венедикт XVI, додаючи, що з цього випливає обов’язок євангелізувати – передавати далі цю Добру Новину.

«Дорогі друзі, в цьому, вже безпосередньому приготування до Різдва, молитва Церкви стає інтенсивнішою, щоб здійснилися сподівання миру, спасіння і справедливості, яких сьогодні світ невідкладно потребує. Просімо Бога, щоб насильство було переможене силою любові, щоб ворожнеча поступилися місцем примиренню, щоб бажання утискати перетворилося у прагнення прощення, справедливості і миру. Нехай досягуть усіх закутків нашого щоденного життя побажання добра і любові, якими обмінюємося в ці дні. Хай буде мир в наших серцях, щоб вони відкрилися на діяння Божої благодаті. Хай мир запанує в родинах, щоб вони могли спільно пережити Різдво. […] Нехай послання солідарності і гостинності, що випливає з Різдва, спричиниться до оживлення глибшої чутливості щодо старих і нових форм бідності, щодо спільного добра. […] Нехай Різдво стане для всіх святом миру, радості, радості з приводу народження Спасителя – Князя миру. […] Нехай Пречиста Діва Марія, яка своє дівоче лоно віддала Божому Слову, Яка споглядала Його, як дитину, в своїх материнських обіймах, і Яка продовжує всім жертвувати Його – Відкупителя світу, допоможе нам вчинити з наступного Різдва нагоду до зросту в пізнанні і в любові Христа. Це і є побажання, яке із щирими почуттями складаю всім вам, тут присутнім, вашим родинам, і всім вашим найдорожчим», – закінчив свою катехизу Святіший Отець Венедикт XVI.