Молитва "Ангел Господній" з Папою
2 грудня 2007

У неділю, 2 грудня 2007 року, з вікна своєї приватної бібліотеки у Ватикані Святіший Отець Венедикт XVI виголосив до вірних, зібраних на площі святого Петра, недільне повчання, проказав із ними молитву «Ангел Господній» та уділив усім своє Апостольське благословення.

У своїй катехизі Вселенський Архиєрей пригадав, що католицька Церква увійшла у період Адвенту, тобто, приготування до Різдва Господа нашого Ісуса Христа. Усі християни розпочинають шлях приготування до зустрічі з новонародженим Спасителем. «Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки» (Єв. 13.8), а от історія змінюється, потребує внутрішнього відновлення, потребує постійної євангелізації. Час Адвенту є сприятливим моментом, щоб пробудити в наших серцях очікування приходу Спасителя, приходу Того, Хто був, є і буде, наголосив Папа Венедикт XVI, додаючи, що Божий Син, як 20 століть тому, так і сьогодні, приходить на Землю, до наших сердець та до спільнот, які готові Його прийняти; але Він прийде і наприкінці світу, щоб судити живих та мертвих. Тому віруюча людина є завжди пильною,оживленою внутрішньою надією зустрінути Господа, як сказано у Псалмі 129: «Жду на Господа, душа моя жде, і я надіюся на його слово: Душа моя чекає на Господа більш, ніж сторожа на ранок».

Святіший Отець підкреслив, що ця неділя є дуже відповідним днем для того, щоб подати Церкві та усім людям доброї волі другу Енцикліку, яку Папа присвятив християнській надії. Енцикліка називається «Spe salvi» - "Надією спасенні", бо розпочинається словами святого апостола Павла: «Ми надією спаслися» (Рм. 8, 24). У цьому виразі апостола, як також і в інших текстах Нового Завіту, слово «надія» дуже тісно пов'язане із словом «віра». Надія - це дар, який змінює життя людини, яка цей дар приймає. Надія полягає у пізнанні Господа Бога, Його батьківської любові до людини, Його безмежного милосердя. Своєю смертю та воскресінням Ісус Христос об‘явив Боже обличчя, обличчя Бога настільки великого у любові, що передає нам непохитну надію, яку не може подолати навіть смерть, бо життя людини, яка довіряє Богові, відкривається на перспективу вічного блаженства.

Папа зазначив, що людина потребує Бога, правдивого Бога, бо без Нього вона позбавлена надії. «Наука робить великий вклад для добра людства, але неспроможна його спасти. Людину спасає любов, яка вчиняє добрим та гарним особисте і суспільне життя. Тому велику надію, повну і остаточну, гарантує Бог, Який у Христі нас відвідав і дав нам життя, та у Ньому повернеться при кінці віків. На Христа ми покладаємо надію і Його очікуємо», – наголосив Вселенський Архиєрей, закінчуючи своє недільне повчання. А опісля Папа проказав із вірними молитву "Ангел Господній" до Пречистої Діви Марії та уділив усім Апостольське благословення.