Загальна аудієнція з Венедиктом XVI
31 жовтня 2007 р.

Незважаючи дощову погоду, у середу, 31 жовтня, понад 35 тисяч паломників зібралися на площі Святого Петра у Ватикані, щоб під час загальної аудієнції зустрітися з Святішим Отцем Венедиктом XVI. Свою сьогоднішню катехизу Папа присвятив особі святого Максима, що був єпископом в Турині, і після святого Амброзія, про якого йшлося минулого тижня, зробив великий вклад в поширення і зміцнення християнства на півночі Італії.

Наприкінці четвертого, початку п’ятого століття, місто тодішнє Турин переживало напружені часи. Ревний єпископ зумів згуртувати довкола себе християнський люд, виявившись добрим душпастирем та вчителем. Місто та його околиці перебували під постійною загрозою з боку варварів, тому в його мурах постійно перебували військові гарнізони та переховувались втікачі з беззахисних сіл та містечок. Святий Максим рішуче реагував на прояви соціальної деградації, які супроводжували ці явища.

Іншою причиною напружених стосунків у місті було швидке збагачення окремих осіб на фоні загального зубожіння – тема, яка ніколи не втрачала своєї актуальності. Як приклад цього, Венедикт XVI навів деякі проповіді святого Максима. «Один не думає про потреби іншого», – з гіркотою відзначав єпископ. – «В дійсності, багато християн не лише не діляться власним добром, але також грабують те, що належить іншим». Ревний душпастир закликав багатих християн-землевласників не забувати про те, що в місті є багато гостей та паломників, а тому щодо них потрібно чинити те, про що кожен обіцяв, приймаючи святу віру. Святий Максим також ганить поширюваний звичай наживатися на чужому нещастю. Він, зокрема, зазначав, що торгувати і продавати, маючи з цього зиск, не є поганим, але у мирний час, торгуючи тим, що вільно продається, а не награбованим через мародерство.

Іншим аспектом навчання святого Максима була відповідність між християнськими і громадянськими обов’язками. На його думку, жити християнським життям означає також приймати громадянські зобов’язання.

У період, коли занепадала влада Римської імперії, єпископ Максим почувався відповідальним і за цивільний порядок в місті, діючи настільки ефективно, що зумів заступити громадські інституції, які не справлялися зі своїми обов’язками. У цьому контексті святий душпастир не лише намагався наново запалити традиційну любов до батьківщини, але також навчав про обов’язок належно платити податки.

Папа Венедикт XVI зазначив, що уважне вивчення історичних і літературних джерел показує тогочасне зростання свідомості про політичну відповідальність церковної влади в ситуації, коли вона була змушена взяти на себе обов’язки цивільної. Святіший Отець також звернув увагу на те, що сьогодні історичний, культурний та соціальний контекст є іншим, але не зважаючи на те, обов’язки віруючого щодо свого міста чи своєї батьківщини, завжди залишаються актуальними.

Завершуючи свою катехизу, Венедикт XVI, з метою пригадати про такий важливий аспект християнського життя, як відповідність між поведінкою та вірою, процитував душпастирську конституцію Другого Ватиканського Собору “Gaudium et spes” – “Радість і надія”, зазначивши, що Собор закликає вірних «керуючись духом Євангелія, вірно виконувати свої земні обов’язки. Помиляються ті, що хоч і знають, що ми не маємо тут постійного місця, але шукаємо майбутнього, вважають, що можуть занедбувати свої земні обов’язки, не вважаючи на те, що з-за самої віри вони ще більше зобов’язані їх виконувати, відповідно до покликання кожного» (ч. 43). Венедикт XVI запросив присутніх і всіх віруючих, слідуючи за навчанням Собору та Святих Отців, виконувати усі свої земні праці так, щоб все було на більшу Божу славу і добро всього людства.

Зустріч Папи з вірними закінчилася привітаннями різними мовами та спільним проказуванням молитви «Отче наш», після чого Венедикт XVI уділив своє Апостольське благословення.