Святий Януарій жив наприкінці III початку IV століття і був єпископом італійського
міста Беневенто. Це був час переслідування християн з боку імператора Діоклетіана.
У 305 році св. Януарія схопили та після різних тортур, із яких він в чудесний спосіб
виходив неушкодженим, йому відрубали голову. Як розповідають перекази, одна побожна
жінка до скляних посудин зібрала кров мученика, яку потім передала єпископові Неаполя.
У
катедральному соборі Неаполя зберігаються мощі святого Януарія та запаяні посудини
з його кров’ю. Три рази в році, а саме 19 вересня, в день пам'яті великомученика;
16 грудня, коли неаполітанці відзначають річницю чудесного збереження від виверження
вулкана Везувію в 1631 році, що відбулося завдяки заступництву цього святого, і третій
раз у суботу, перед першою неділею травня, коли припадає річниця перенесення мощей
святого в Неаполь, засохла кров закипає і стає рідкою, немов свіжою, щойно пролитою.
Жителі Неаполя вірять, що коли кров святого стає рідкою, це добрий знак для міста.
А ось коли чудо не відбувається, неаполітанці впевнені, що їх чекають важкі випробування.
Так було, наприклад, в 1631 році, коли кров не ожила і почалась епідемія чуми, і в
1976 році, перед сильним землетрусом в Південній Італії.