Срібний Ювілей української церкви в Люрді

„Ощасливлююча і благодатна подія” – це назва статті, яку читаємо в газеті „Християнський голос” 25-річної давності. У серпні 1982 року цей часопис, який майже 60 років видає український греко-католицький екзархат у Німеччині, опублікував ряд статей, присвячених насправді визначній події – посвяченню української греко-католицької церкви у чудотворному Марійському відпустовому місті Люрді у Франції. І ось уже чверть сторіччя у цьому всесвітньому осередку набожності до Пречистої Діви Марії, де віра в Бога стає окриляючою дійсністю, в цій духовній столиці Марійських паломництв, яку щороку відвідує понад 6 мільйонів прочан, височить прекрасна золотоверха українська церква, така незвична для цієї місцевості. Споруджена вона зусиллями двох українських священиків-подвижників, отців Василя Прийми і Павла Когута, та пожертвами усієї української діаспори, яка у цьому святому місці об’явлень Пресвятої Богородиці бажала мати свій храм, щоб у ньому молитись до Пречистої Діви, благаючи ласк не тільки для себе особисто, але для всього українського народу, для страждальної Церкви України, благаючи долі для рідної батьківщини. І сьогодні, у річницю незалежності України, у Люрді звучить український літургійний спів і молитва, адже 24 серпня розпочалась проща з нагоди срібного ювілею посвячення храму. Проща закінчиться в неділю 26 серпня і в ній, крім прочан із діаспори, беруть участь також і ті, про кого 25 років тому можна було тільки мріяти – паломники з України!

Ювілейне паломництво очолює Владика Михаїл Гринчишин, ЧНІ, Апостольський Екзарх для українців-католиків Франції, країн Бенілюксу та Швейцарії, разом з духовенством екзархату. У перший день прощі входить відправа Божественної Літургії, участь у Хресній дорозі, яка високо підіймається в гори, а о 21-ій годині місцевого часу – участь у вечірньому процесійному поході із палаючими свічками та проказуванні вервиці біля ґроти об’явлень Пресвятої Богородиці.

У суботу Архиєрейська Божественна Літургія буде відправлятись в базиліці Вервиці, першій, яка споруджена в Люрді на прохання Божої Матері. Там є і українська каплиця з іконами, а над престолом напис – вівтар України. Варто згадати, що також і у новій підземній величезній церкві бачимо молитовний український слід – серед численних святих і блаженних католицької Церкви є ікона Сестри Йосафата Гордашевської, співзасновниці Згромадження Сестер Служебниць Непорочної Діви Марії. ЇЇ духовні доньки провадять місію в Люрді від 1981 року.

У суботу прочани також зможуть взяти участь у процесії з Найсвятішими Тайнами, в особливому благословенні хворих, відвідати місця, пов’язані з життям святої Вернадети Субіру, помолитись у ґроті об’явлень Божої Матері.

У неділю Владика Михаїл Гринчишин очолить Архиєрейську Божественну Літургію в українському храмі Люрду, дякуючи Всевишньому за всі благодаті, отримані за 25 років існування тут української церкви.

Повернімось тепер до подій 1982 року. Урочисті святкування тривали від 26 до 30 серпня, а посвячення храму відбулось 28 серпня, у празник Успіння Пресвятої Богородиці. Святкування очолював блаженніший Мирослав Іван Любачівський, який тоді був архиєпископом-коад’ютором блаженнішого Йосифа Сліпого, якому й належала ініціатива збудувати в Люрді український храм.

Протягом десяти років отці Василь Прийма, парох Люрду, і Павло Когут, парох Маквілеру, зуміли здійснити цей благословенний намір. На нього великодушно відгукнулась українська діаспора в світі, а спорудження храму було присвячене ювілеєві 1000-річчя хрищення Русі-України. Самовіддано посвятились також і вірні з Франції, які у вільний час приїжджали працювати на будові. Бували роки, коли отець Павло привозив охочих десятки разів на рік. Йшлось не тільки про важку роботу, але й про виснажливі подорожі, бо люди долали понад 1400 кілометрів, але робили це від щирого серця.

На посвячення церкви з’їхалось понад 30 священиків, майже 2000 прочан з усіх країн української діаспори у світі. З Ньюарку у США приїхав хор під керуванням Михайла Добоша, який не тільки співав під час Святих Літургій, але і виступив з окремими концертами.

До Люрду тепер приїжджають прочани не тільки з діаспори, але й з України, зокрема щороку проводиться всеукраїнська проща військовослужбовців. Прибувають сюди й прощі українських заробітчан з Іспанії, Італії, Німеччини та інших країн Європи. Щиро, зворушливо і побожно лине з їхніх уст молитва до Пресвятої Богородиці, світліють душі, зроджується надія, душа наповнюється миром і благодаттю.