Канонізація блаженних: Карла Губена від Святого Андрія та Шимона з Ліпніци Мурованої

Як ми вже повідомляли, в неділю 3-го червня, Святіший Отець Венедикт XVI причислить до лику святих: мальтійського священика Джорджо Прека та сестру згромадження Небовзяття Пречистої Діви Марії – Марію Євгенію від Ісуса. До цих двох блаженних добавиться ще двох блаженних: Блаженний Карло Губен від Святого Андрія та Блаженний Шимон з Ліпніци Мурованої, що в Польщі.

Подаємо короткий життєпис цих блаженних.

 Блаженний Карло Губен від Святого Андрія
Народився блаженний о. Карло, 11 грудня 1821 року, в місті Мюнстергелен, що в Голандії. Будучи 24-річним юнаком, вступив до голандійського монастиря Отців Пасіоністів в Ере, де склав свої монаші обіти і був висвячений на священика 21 грудня 1850 р. А в 1852 р. вислали блаженного о. Карла до Англії, щоби там заступити помічника вчителя новиків та бути парохом і капеланом. Потім, настоятелі о. Карла, відправили його до Ірландії в монастир Монт Аргус, де він пробув свої останні 20 років життя. Блаженний Карло від Святого Андрія залишив по собі опінію святості та прославився своєю праведністю на всю околицю Ірландії. Помер блаженний о. Карло у віці 72 років, 5-го січня 1893 р.

Будучи пасіоністом, Блаженний мав велику набожність до Страстей Господніх. Для нього Страсті не були чимсь абстрактним, чи далеко історичним минулим, це була дійсна теперішня подія, яка, немов, сталася вчора. Це настільки для кожного християнина актуальний момент Христового життя, що о. Карло міг теж себе зачислити до тієї євангельської групи: Матері Божої, улюбленого учня та плачучих жінок, які стояли в підніжку хреста Спасителя і оплакували Його пресвяті рани. Голгофта завжди була присутньою у думках блаженного Карла. Він для кращого пригадування про Страсті Господні носив у долоні лівої руки маленький хрестик, на якого часто дивився і підносив до уст, щоби побожно поцілувати животворяще знаряддя нашого відкуплення. Таким чином, хрест для Блаженного був місцем адорації спасительних страждань і смерті Гопсода нашого Ісуса Христа.

До праведника за допомогою приходило багато людей з цілої Ірландії. Це були потребуючі люди, бідні, опущені, багатії, особи середнього соціального класу, які шукали в о. Карла пристані спокійного життя. Отець Карло був добрим духовним провідником і мудрим порадником. Своєю вірністю Христові, головно у самопожертві себе самого для ближнього, о. Карло став прикладом усім християнам, які покликані, без виїмку, ставати святими, як цього бажав сам Господь Ісус Христос.

 Блаженний Шимон з Ліпніци
Шимон з Ліпніци Мурованої, народився у центральній Польщі, близько 1435-1440 рр. Будучи від дитинства талановитим і здібним до науки, вписався 1454 р. до відомої Ягелонської Академії, що в Кракові. В цей час жив у місті відомий всім святий Іван з Капестрани, який святістю життя і полум'яним проповідництвом заохочував молодь наслідувати життя Св. Франциска Асижського. В 1457 р. молодий ентузіазмований Шимон вступає до францисканського монастиря Братів Менших, де в строгому монашому житті, молитвою і покутою, приготовляє себе до складення вічних обітів та священства, яке отримав 1460 р.

Близько 20 років блаженний Шимон присвятив голошенню Божого Слова через проповіді і місії, в яких показав Божу мудрість. Божа ласка через молитву і вивчення Святого Письма наповняла горливого проповідника, за що його призначено в 1463 році першим між Братами Меншими офіційним проповідником в Краківській Катедрі Вавелю.

Блаженний Шимон також відзначався великою посвятою для бідних, хворих і опущених. В той час, як в Кракові 1482 року спалахнула велика епідемія чуми, о. Шимон зумів зорганізувати притулок для страждаючих від страшної епідемічної пошесті. Цей важкий період Польщі для Блаженного не був тільки носієм смерті й болю, але, радше, нагодою чинити милосердя ближнім. Помер блаженний Шимон з Ліпніци Мурованої від чуми 18 липня 1482 року. В нього при смерті були відкриті очі, які пильно вдивлялися в Хресне Розп'яття і прохав своїх братів, щоби його поховали якнайскромніше.

Блаженний Шимон увійшов в ангельський образ святості під назвою, як: «Спраглий спасіння для всіх». Цей клич він реалізував у його житті і через проповідь, ділення Євхаристійного хліба з народом Божим та різноманітними ділами милосердя між потребуючими. Цей новий святий вказує кожному християнинові сьогодення, як можна ропізнавати в кожній людині Христа, а також відтворити життя Святого Франциска, який жив євангельською убогістю, покорою та радістю Божого Царства.