1 травня – празник Святого Йосифа робітника

Сьогодні, 1 травня, католицька Церква святкує празник Святого Йосифа робітника, небесного покровителя усіх трудівників. Це також і перший день місяця, який, за традицією, присвячений Пречистій Діві Марії. Протягом довгих десятиріч у нашій країні перше травня було тільки Міжнародним днем трудящих, а про його християнське значення не могло бути й мови. Та над цим варто призадуматись.

Як сказав Папа Венедикт XVI, „цей празник особливо дорогий християнському людові. Його встановив святої пам’яті Папа Пій ХІІ понад 50 років тому, щоб підкреслити важливість людської праці та присутність Ісуса Христа і Церкви серед робітничого світу. Також і в сучасному суспільстві треба свідчити „Євангеліє праці”, про яке говорив святої пам’яті Папа Іван Павло ІІ в Енцикліці „Із праці своєї”. Висловлюю побажання, щоб нікому не бракувало роботи, зокрема молодим людям, і щоб умови людської праці дедалі більше шанували гідність людської особи”, – наголосив Святіший Отець Венедикт XVI (Молитва „Царице Неба”,01 травня 2005 року, Ватикан).

Святий Йосиф – це небесний покровитель Вселенської Церкви та, одночасно, покровитель робітників. Святе Письмо називає його „чоловіком праведним”. Більшу частину свого життя Святий Йосиф провів біля верстата у своїй теслярні в Назареті. На перший погляд його життя могло здаватись таким самим, як і багатьох інших, які, як і він, займались важкою фізичною працею. Однак, його життя було настільки надзвичайним і гідним подиву, що Церква ставить Святого Йосифа як зразок для всіх трудівників.

Якщо замислимось над тим, у чому причина такого відзначення, то побачимо, що праця Святого Йосифа, отой його щоденний труд, був освячений присутністю Ісуса Христа. Святий Йосиф був вибраний Богом, щоб стати названим батьком Ісуса Христа та Обручником Пречистої Діви Марії, а це, насправді, найвища гідність.

Святий Йосиф забезпечував матеріяльний прожиток для Святої Родини і все, що він робив, робив для Господа Бога і робив щиро та самовіддано.

Святої пам’яті Слуга Божий, Папа Іван Павло ІІ сказав, що всі трудівники запрошені наслідувати приклад цього „праведного чоловіка”. Особистий досвід Святого Йосифа певним чином відбивається у житті кожної трудящої людини. І хоч їхня робота може бути дуже відмінною, однак, вона завжди спрямована на те, щоб задовольнити якусь людську потребу, щоб служити людині.

Віруючі християни добре знають, що в кожній людині прихований Христос, адже Він сам сказав, що „усе, що ви зробили одному з братів моїх найменших – ви мені зробили” (Мт 25,40). Отже, кожною роботою можемо служити самому Христові, наслідуючи приклад Святого Йосифа, охоронця Божого Сина.

Згадуючи Святого Йосифа та будиночок Пресвятої Родини в Назареті, думка лине до Пречистої Діви Марії. „Як не побажати, – наголошував Папа Іван Павло ІІ, – щоб Пресвята Богородиця материнською дбайливістю увійшла у усі наші доми, щоб, таким чином, кожна християнська родина стала насправді „маленькою Церквою”, в якій віддзеркалюється таїнство Христової Церкви. А щоб це сталось, треба щоб у кожній християнській сім’ї процвітала щира набожність до Пречистої Діви Марії”.

Додамо, що чудовим засобом для зросту цієї набожності до Пречистої Діви Марії служать наші маївки у церквах, під час яких відправляють Молебні чи Акафісти до Пресвятої Богородиці, звучать проповіді та роздумування про Її життя й чесноти, звучать зворушливі пісні на честь Пречистої Діви Марії, які проникають в глибину серця. Ці маївки запам’ятовуються на все життя і багатьом віруючим спогад про ці відправи допоміг встоятись серед важких переслідувань віри.