Пасхальне Чування у Ватикані (7 квітня 2007)

7-го квітня, у Базиліці Святого Петра у Ватикані, о годині 22.00 римського часу, Святіший Отець Венедикт XVI відправив урочисте Пасхальне Чування у святу ніч. Провідною темою проповіді Папи на Пасхальному Чуванні були стишки зі 138-го Псалма, в якому читаємо: «Зійшов би я на небо - ти там єси, ліг би я у Шеолі - і там ти. Взяв би крила зірниці, осівся б на край моря, - і там рука твоя мене б водила, і твоя десниця мене б тримала. Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє, і світло, неначе ніч, мене сповиє», - та навіть темрява для тебе не занадто темна; і ніч, немов день, світить. Так темрява, як і світло!» (Пс. 138 (139) 8-12). Цей Псалом є образом сили Бога Отця, який воскрешає свого Сина зі смерті, а з Ним і все людство до життя.


Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа звіщає нам велику радість - Господь нас звільнив із глибин темного Аду, в який Він увійшов, як Переможець і Світло, що просвічує темряву. У передпасхальному чуванні ми всі досвідчаємо радість Христового визволення. У Воскресінні Ісус об’являє свою любов, яка є сильнішою від смерті і будь-якого зла. Любов вчинила так, що Господь зійшов у пекельні глибини і та ж сама любов вивела людину із смертної темноти. Сила любові визволить людину від рабства темряви, якщо вона буде тісно з’єднаною з Христом, наголосив Папа. Тому просім Господа, щоби Він зійшов у темні глибини сучасного світу і приніс любов, яка виводить з рабства гріха.