Гуцульське Різдво

Самобутні Різдвяні свята на Гуцульщині описані багатьма письменниками та знайшли відображення в художніх фільмах. Про те, як нині гуцули прославляють народження Божого Дитяти, розповів в інтерв’ю для Радіо Ватикан греко-католицький священик Отець Роман Болехівський.

Майже 15 років він служить у Верховинському районі Івано-Франківської області. Цей терен належить до Коломийсько-Чернівецької єпархії Української Греко-Католицької Церкви. У високогірному районному центрі Верховині є невеличка греко-католицька церковця, яка пристосована у відремонтованому приміщенні, яке місцева влада надала громаді як відшкодування за неповернений храм. Раніше ця ділянка належала римо-католицькій громаді. Перед ІІ світовою війною там був костел, який був зруйнований.

Отець Роман Болехівський сказав, що його парафіяни вже мають проект побудови нової церкви, але, на жаль, будівництво не можуть розпочати через брак коштів. Попри певні незручності греко-католики разом зі своїми сусідами-православними прославляють Христове Різдво під час Богослужінь та в оригінальних колядах. В окремих гуцульських колядках є чимало елементів з дохристиянських часів, каже Отець Роман Болехівський. Верховинський фольклор дуже специфічний. На свята гуцули обов’язково одягають барвисті народні строї. У перший день Різдвяних свят гуцули розпочинають коляду з так званого “плєсу”: сформовані ватаги колядників починають свою коляду довкола церкви. Наприклад, у Верховині якось було аж 14 груп колядників, які розходяться різними вулицями і присілками. Провідника кожної такої колядницької ватаги називають “Березою”. А на Йордан відбувається “розплєс”, тобто розколяда, і колядники складають звіти про зібрані кошти на потреби храму.

(для Радіо Ватикану, К.Чавага, Львів)