Різдвяне послання Владики Гліба Лончини, Апостольського Візитатора для українців Італії, Іспанії та Ірландії

«Все сьогодні сповнилося радістю,
Христос народився від Діви»
(утреня Різдва)

Христос раждається! Славіте його!

Возлюблені во Христі Сестри і Брати!

Характерна риса Різдва Христового – це радість. Ангел Господній сповістив пастухам: «Ось благовіщу вам радість велику» (Лк 2,10). Церковні піснеспіви закликають усіх радіти доброю новиною: «Небо і земля сьогодні хай з пророками радіють, ангели і люди хай духовно торжествують» (стихира на литії). Причину радости виявляють Божі посланці: «Сьогодні в Давидовім місті народився для вас Спаситель» (Лк 2,11). Справді ж, «завітав до нас з неба Спаситель наш» (утреня, пісня 9). Наслідки тієї радости сягають далеко поза Вифлеєм: «Усяка омана ідольська скінчилася, Христос же панує навіки» (наславник на литії). Прийшло людям спасіння.

Сьогодні Різдво приносить і нам неменшу радість. Богослуження різдвяного часу закликають нас долучитись до Богоматері, Йосифа Обручника, пастухів, мудреців, праотців, і пророків, та всього створіння, щоб привітати Боже Дитятко. Запопадливо приготовляємося до свят, обмінюємося дарунками, колядуємо, збираємося з рідними і знайомими, засідаємо до святої вечері.

Але іноді наших рідних і знайомих немає біля нас і нашій радості немовби щось бракує. Ми далеко від рідної оселі, від своїх найдорожчих, а часом –зовсім серед чужих людей. Нелегко пережити такі святкові дні, самотність дошкулює, закрадається й почуття безрадности. Доля нас закинула в чужий край, ми змушені погодитися з цим.

Та не слід, Дорогі в Христі, нам падати духом у цей святковий час. Треба все-таки віднайти радість! Християнська радість не походить з-поза нас і не є залежною від зовнішніх чинників. Обставини є такими, якими є, і вони часто міняються, – та й ми іноді навіть не маємо впливу на них. Але є щось незмінного в житті, а це – Божа до нас любов. Вона втілилася в Новонародженій Дитині у Вифлеємі! Вона присутня в нашому житті і ніхто її від нас не забере! Тому наші літургійні пісні не втомлюються повторювати теперішню присутність древньої події: «Сьогодні Христос народжується у Вифлеємі від Діви» (наславник на хвалитних), хоч сталось це дві тисячі років тому. «Сьогодні Вифлеєм приймає того, хто повсякчас сидить з Отцем», хоч ця подія мала своє здійснення в сивій давнині. «Сьогодні ангели народжене Дитятко, як Бога, прославляють», бо ж ця Божа Дитина присутня нині між нами – тут і тепер. «Слава во вишніх Богу, і на землі мир, у людях благовоління» – співають і нам ангели Божі, благовістуючи цю добру новину. «Бог предвічний народився, прийшов днесь із небес, щоб спасти люд свій весь, і утішив вся».

Дорогі мої, дозвольмо Христові народитись нині й у нашому серці! Будьмо уважними до його присутности, пам’ятаймо про нього посеред щоденної метушні, любімо його, як він полюбив нас, слухаймо його! Тоді відчуємо радість, яка прийшла з Христовим народженням, і ніщо її не заглушить, бо вона – навіть посеред випробувань – буде внутрішньою певністю, що направду «з нами Бог», який любить нас і радо перебуває з нами.

Хочу сердечно привітати Вас усіх, Дорогі Сестри і Брати, з цим великим святом і побажати, щоб Ви пізнали і відчули тиху присутність Христа Господа у Вашому житті. Нехай він наповнить Ваші серця своєю радістю. Нехай новонароджений Спаситель благословить Вас, Ваші сім’ї, Вашу громаду, в якій тепер живете, і ту, з якої Ви вийшли, усіх тих, про кого Ви в різдвяний час думаєте. «„Слава Богу!“ заспіваймо, честь Сину Божому і Пану нашому поклін віддаймо».

Благословення Господнє на Вас!

Дано у Львові дня 6/19 грудня 2006 р.Б.
Святого отця Миколая Чудотворця

см. Гліб, єпископ
Апостольський Візитатор для українців Італії, Іспанії та Ірландії