Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
27 грудня 2006 р.

У радісному дусі Різдвяних Свят, згідно григоріянського календаря, в яких ми всі споглядаємо таїнственну подію нашої віри – народження Божого Сина, цього споконвічного Слова, що стало тілом і замешкало між нами (пор. Ів 1,14), Святіший Отець Венедикт XVI розпочав традиційну Загальну аудієнцію, на якій роздумував про зміст і значення Воплочення Божого Сина в історії всього людства.

Різдво – це прихід Бога до людей, щоб бути з нами і залишитися між нами. Найкраще нам допомагають зрозуміти сенс Народження Ісуса Христа слова з Євангелії від Луки, в якій описується нічний спів ангелів навколо Вифлеємської стаєнки, де вони хором співали: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2,14). У цьому співі, який в пізніших часах став літургійним співом при відправах Пресвятої Євхаристії, "Слава Божа" підкреслює послідовну єдність між народженням і смертю Ісуса Христа, між Різдвом і Пасхальними подіями, які стають нерозривним єдиним таїнством нашого спасіння.


Божа Слава вказує на Боже сяйво, яке викликає у всього створіння торжественне визнання Бога. І як скаже пізніше Святий Апостол Павло: «Він освітлив серця наші, щоб у них сяяло знання Божої слави, що на обличчі Ісуса Христа» (2Кор 4,6). Бог у своїй славі приносить мир людям доброї волі. Цим миром є сам Христос, у якому приноситься повнота дарів і спасіння. Щоби прийняти ці дари нашого Спасителя, Папа вказує нам на необхідність мати добру волю, а радше, споглядати на добре бажання Бога, який приходить до людей, не зазнаючи ніяких обмежень. В народженні Ісуса Бог об’явив всю свою доброзичливість до всіх без винятку.


Однак, поставмо питання: «Чому Бог став людиною?» і знайдемо відповідь у словах Святого Іринея Ліонського, який каже, що Слово Боже стало розподілювачем Божої Слави на користь людей. Славою Божою - є людина, яка живе, і якої життя полягає на тому, щоб вона могла споглядати Бога. Слава Божа, отож, полягає на тому, щоби людина була спасенною, яку Господь так полюбив, «що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним» (Ів 3,16). Любов – це основна причина Воплочення Христа. І як каже славнозвісний католицький богослов Г.У. фон Балтазар, що Бог «не виступає на першому місці як абсолютна всемогутня сила, але, як цілковита любов, сила якої не виявляється у тому, щоби все собі підкорити, що йому належить, але у віддані себе самого». Бог, якого ми адоруємо у вертепі, - сказав Папа, є Бог-Любов.


У цьому значенні, слова співу ангелів: «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання» (Лк 2,14), запрошують нас бути миротворцями тут на землі, щоб могти правдиво прославляти нашого Господа Бога, який у Різдві приносить нам у дарі Свою любов. Цей спів ангелів може також для нас стати молитвою не тільки у часі Різдвяних свят, але й постійним завданням, щоби таким чином, нашим щоденним життям довкола себе будувати мир, до якого і запрошують нас ці різдвяні події.