До празника св. Миколая-Чудотворця у Львові відкрито дві виставки. Інститут колекціонерства
при Науковому Товаристві імені Шевченка організував у залах галереї мистецтв виставку
під назвою: “Святий Миколай у творах народного мистецтва”. В експозиції представлено
виконані на дереві та склі хатні образи, ручні хрести, хоругви, а також фігури та
інші мистецькі речі, які походять з Гуцульщини, Покуття, Бойківщини, Слобожанщини
та інших регіонів України.
13 грудня, у празник св. Апостола Андрія Первозванного,
у Національному музеї імені Андрея Шептицького у Львові відкрито виставку українських
ікон XV-XVIII століть “Святий Миколай з житієм”. Цією подією вшановано пам’ять визначного
мецената української культури, засновника музею митрополита Андрея Шептицького. У
відкритті виставки взяв участь львівський греко-католицький архиєпископ Ігор Возьняк.
Владика Ігор подякував колективу музею за збереження, реставрацію та пропагування
шедеврів українського сакрального мистецтва. На виставці представлено понад 40 ікон
“Св. Миколай з житієм”, більшість з яких експонуються вперше і маловідомі в науковому
обігу. Найдавнішим є образ із церкви в селі Радружі, яке нині знаходиться на території
Польщі. “Національний музей у Львові має найбільше зразків зображення св. Миколая
з житієм у порівнянні з іншими збірками українських ікон музеїв України, Польщі та
Словаччини, – сказала завідуюча музеєм пані Марія Гелетович. – Зображення св. Миколая
займає одне з чільних місць у спадщині українського іконопису. Це пояснюється особливим
пошануванням святого, культ якого поширився в Україні вже від початків прийняття християнства.
“Житійні” ікони св. Миколая відомі в Україні з кінця ХІV століття. Нинішня виставка
у залах Національного музею у Львові представляє основні типи та варіанти даної іконографії,
а також відображає багатство і розмаїття іконографічних, композиційних, стилістичних
вирішень образу св. Миколая і найважливіших епізодів його життя.” На виставці можна
побачити твори професійних іконописців та зразки народного мистецтва з малярських
осередків, які були у Дрогобичі, Яворові, Потеличі, Самборі та інших містах і містечках
Галичини.