Апостольський візит Папи Венедикта XVI до Туреччини (13)

Сьогодні (1 грудня 2006) пополудні, о 14:15 римського часу Святіший Отець щасливо повернувся до Риму, завершивши свою Апостольську подорож до Туреччини.


Перш, ніж розповісти про останній день перебування Папи Венедикта  XVI в Туреччині, повернемось до подій вчорашнього дня, тобто четверга, адже, коли виходила в ефір наша передача, відбувалась зустріч Святішого Отця з Митрополитом Сирійської Православної Церкви та з головним Рабином Туреччини. Крім того Папа мав зустріч з усіма католицькими єпископами Туреччини, а закінчився вечір привітанням і благословенням молоді, яка зібралась під Папським Представництвом у Стамбулі, де перебував Венедикт XVI.

У четвер Папа був присутній на Службі Божій, яка у православному патріаршому соборі Святого Юрія очолював Вселенський Патріарх Вартоломей І, після чого вони підписали спільну Декларацію, а пополудні Святіший Отець відвідав колишній собор Святої Софії в Стамбулі, де тепер історичний музей, а після цього – славнозвісну «голубу мечеть».


Під час відвідин Папу супроводив головний муфтій Туреччини. Відбувся обмін подарунками і несподівано виявилось, що ці подарунки мали однакову символіку – білих голубів, як знак миру. Папа подарував мозаїку із зображенням білих голубів, що п’ють із чаші. Муфтій підніс у дарі картину з білим голубом та написом «Бог є всемогутній і милосердний. Також і мер Стамбула подарував Святішому Отцеві картину з голубами, які пролітають над містом. Цей символ миру відзначав також і дарунок, який Венедикт XVI отримав від вірменського православного патріарха. Журналісти, які супроводжують Святішого Отця, зазначили, що він, обмінюючись подарунками з муфтієм, зауважив: «Бачите, Боже Провидіння вирішило, що маємо прямувати в цьому напрямку, тобто в напрямку миру».
Дотримуючись прийнятого звичаю, перед тим, як входити до мечеті, також і Венедикт XVI зняв взуття з своїх ніг. Папа закликав молитися за братерство і за ціле людство і в короткій приватній молитві підніс свою думку до Бога.


Потім він мав молитовну зустріч з Патріархом Вірменської Апостольської Церкви Месробом ІІ. Вони спільно відкрили пам’ятну таблицю у формі вірменського хреста на спогад трьох Вселенських Архиєреїв – Павла VI, Івана Павла ІІ та Венедикта XVI, які відвідали катедральний храм цієї, однієї з найстарших християнських Церков світу, яка однак, не є у єдності з католицькою Церквою, а відділилась від Вселенської Церкви ще у VI сторіччі.

Далі, у приміщенні Папського Представництва пройшла зустріч Святішого Отця з архиєпископом-митрополитом Сірійської Православної Церкви Філуксіносом Юзуфом Четіном. Сірійський православний патріархат Антіохії та всього Сходу існує з 540 року, налічує коло 300.000 вірних в усьому світі і його тепер очолює Патріарх Мар Ігнатій Закка Івас, а резиденція його знаходиться в Дамаску.


Після цього Святіший Отець прийняв головного Рабина Туреччини, Ісака Галеву. Єврейська громада цієї країни становить коло 25.000 осіб, більшість з яких проживає у Стамбулі.

У зустрічі Папи з католицькими єпископами Туреччини брали участь також і кардинали та єпископи, які його супроводжували у цій подорожі. Єпископська конференція Туреччини складається із 6 Владик та одного патріаршого вікарія. Може здаватись дивним, чому в Туреччині на 32.000 католиків, є так багато єпископів. А це тому, що тут присутні чотири католицькі Церкви: римо-католицька та 3 східні католицькі Церкви – Вірменська, Сірійська та Халдейська.

Як було згадано, радісним завершенням вчорашнього, наповненого подіями дня, було привітанням і благословення молоді, яка зібралась під Папським Представництвом у Стамбулі, де перебував Венедикт XVI. Молодь, яка перед тим провела молитовне чування в католицькій катедрі, зустріла Святішого Отця співом. Молоді католики Туреччини передали Папі листа, в якому висловлюють свою радість з приводу його приїзду на землі, де на зорі християнства вперше послідовники Ісуса Христа почали називати себе «християнами», на землі, зрошені святою кров’ю сотень мучеників за віру. Вони підтвердили свою вірність вірі та духовній спадщині в країні, де християни становлять тільки невеличку меншість та запевнили Вселенського Архиєрея у щирій молитовній підтримці.