2006-11-30 15:02:49

Апостольський візит Папи Венедикта XVI до Туреччини (9)


Сьогодні (30 листопада 2006 року), у празник Святого Апостола Андрія (згідно з григоріянським календарем), покровителя Константинопольського Патріархату, о 7.30 за місцевим часом, Святіший Отець приватно відслужив Службу Божу у каплиці Папського Представництва у Стамбулі. Опісля Венедикт ХVІ вирушив на святкову Божествену Літургію, яку відправляв Вселенський Патріарх Вартоломей І у патріаршій катедрі св. Юрія. Слід зазначити, що Свята Літургія розпочалась ще перед приїздом Папи. Вселенського Архиєрея зустрів Вартоломей І і запросив взяти участь у молитві. Пригадуємо, що Свята Літургія має центральну роль у житті Східних Церков. Візантійська Літургія є спільною для усіх Церков візантійського обряду, як православних, так і католицьких.

А на закінчення, після промови Вселенського Патріарха Вартоломея І, своє слово до зібраних звернув Папа Венедикт ХVІ: «Ця Божественна Літургія, яку відправляємо в празник Святого Апостола Андрія, покровителя Константинопільської Церкви, спонукає нас повернутися думками до первісної Церкви, до епохи апостолів. У Євангеліях від Марка та Матея знаходимо розповіді про те, як Христос покликав двох братів: Симона, якому Христос дав ім’я Кифа або Петро, і Андрія. Господь промовив до них: «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей» (Мт 4, 19; Мк 1, 17). А в четвертому Євангеліі написано також про те, що Андрій був покликаний першим, він Первозванний, «протоклітос» - таким є його ім’я у візантійській традиції. Саме Андрій привів до Христа свого брата Симона (Пор Ів 1, 40)», – розпочав своє слово Вселенський Архиєрей, після чого ще раз пригадав важливість зняття анатем із 1054 року, підкреслюючи багато відважних кроків до зближення, зроблених обома Церквами, наголошуючи: «У тому ж самому дусі моя сьогоднішня присутність тут спрямована на те, щоб, за Божою ласкою, відновити спільні зусилля на шляху до привернення повного сопричастя між Церквою Риму та Церквою Константинополя. Можу запевнити вас, що Католицька Церква готова робити все можливе для того, щоб подолати всі перешкоди й для того, щоб разом з нашими православними братами і сестрами віднайти дедалі ефективніші засоби пастирської діяльності у цьому напрямку.
(...) Наші зусилля для того, щоб відновити найтісніші зв’язки між Католицькою і Православною Церквами, є складовою частиною цього місійного зівдання. Поділи, які існують між християнами – це згіршення для світу і перешкода у проповідуванні Євангелія. Перед своїми страстями і смертю Господь, перебуваючи з учнями, молив Бога про те, щоб вони були одно, щоб світ міг увірувати (Пор Ів 17, 21). Тільки через братнє сопричастя між християнами і через їхню взаємну любов стане вірогідним навчанням про любов Бога до кожного чоловіка та жінки.»

А завершуючи свою промову, Венедикт ХVІ сказав: «Божественна Літургія, в якій ми взяли участь, була відправлена в обряді Св. Івана Золотоустого. У Літургії були містично присутні хрест та Воскресіння Ісуса Христа. Для нас християн – це джерело і знак надії, яка постійно оновлюється. (...) Нехай ж наші молитви і наша щоденна діяльність будуть натхнені гарячим бажанням не тільки бути присутніми на Божественній Літургії, але й змогти відправляти її разом, щоб брати участь у єдиній Господній трапезі, поділяючи один хліб і одну чашу. Нехай же наша сьогоднішня зустріч послужить стимулом і радісним випередженням повної єдності. І нехай Господній Дух супроводжує нас на нашому шляху» – завершив Вселенський Архиєрей.

Закінчивши Службу Божу, Глави обидвох Церков вийшли на балкон патріаршого собору і по черзі, спочатку Папа латинською мовою, а потім Патріарх грецькою, поблагословили зібраних вірних.

Після цього Венедикт XVI та Вартоломей І перейшли до Тронного Залу, де була підписана спільна Декларація, яку спочатку прочитали французькою та англійською мовами.

Спільна Декларація розпочинається словами 117 псалма: ”Це день учинив Господь, радіймо й веселімся в ньому” (Пс 117,24). Висловлюючи подяку Творцеві всієї благодаті та з вдячністю згадуючи зустрічі своїх достойних попередників, Папи Павла VI та Патріарха Атенагора, і Папи Івана Павла ІІ та Патріарха Димитрія І, які показали світові невідкладну потребу єдності й накреслили відповідні шляхи, як до неї дійти в діалозі, молитві та щоденному церковному житті, в свою чергу Венедикт XVI та Вартоломей І висловлюють взаємне прагнення до дальшого поступу на шляху зближення між католицькою та православною Церквами.

Призадумуючись над завданням звіщати Євангеліє сучасному світові, окремо наголошено на тому, що позитивно оцінивши шлях до створення Європейського Союзу, слід зауважити, що при цьому не можна забувати про його християнське коріння та невід’ємні права кожної людської особи та захист меншостей, з їхніми культурними традиціями та релігійними особливостями.

Декларація висловлює також спільну турботу про мир на Близькому Сході, «де наш Господь жив, страждав, помер і воскрес, і де, вже протягом довгих сторіч, живе так багато братів-християн». Папа Венедикт XVI і Патріарх Вартоломей І закликали до мирного співіснування між народами, Церквами та релігіями, які там проживають.

На завершення вони звертаються до всіх вірних католицької та православної Церков, як також до інших християн, запевнюючи їм молитву й готовність до діалогу та до співпраці й вітаючи словами святого Апостола Павла: «Благодать вам і мир від Бога, Отця нашого і Господа Ісуса Христа» (ІІ Кор 1,2).







All the contents on this site are copyrighted ©.