Апостольський візит Папи Венедикта XVI до Туреччини (3)

Першого дня візиту Папи до Туреччини (28.11.06), після відвідин мавзолею Ататюрка у президентському палаці, згідно з офіційним протоколом, відбулась офіційна церемонія зустрічі Вселенського Архиєрея з президентом Туреччини Ахметом Недждетом Сезером, під час якої, згідно з протоколом, не були передбачені промови, а відбулась приватна зустріч та обмін подарунками.

Наступною була зустріч Папи з віце-прем’єр міністром, а потім Святіший Отець прибув до Департаменту з питань релігії. Хоч 98% населення Туреччини становлять визнавці ісламу, країна, починаючи від 1924 року, за розпорядженням першого президента Ататюрка, не має однієї державної релігії, а справи віровизнань доручені Департаменту з питань релігії.
Відбулась приватна зустріч Папи з Головою цього департаменту Алі Бардакоглу, в присутності Головного Муфтія Анкари та Головного Муфтія Стамбулу, і кардиналів та єпископів, які супроводжують Вселенського Архиєрея.

Папу привітав Голова Департаменту з питань релігії, а у відповідь, серед іншого, Венедикт XVI сказав:

«Я вдячний, що маю нагоду відвідати цю землю, таку багату історією та культурою, захоплюватись красою природи, бути свідком творчості турецького народу, оцінити вашу давню культуру та довгу історію, як громадську, так і релігійну.У вашій особі з особливою пошаною та прихильною повагою вітаю всіх мусульман Туреччини.

Ваша країна є дуже дорогою для християн: багато первісних громад Церкви були тут засновані і тут вони досягли зрілості, натхнені проповідуванням Апостолів, особливо Святим Павлом та Святим Іваном. Традиція, яка дійшла до наших часів, твердить, що Пречиста Діва Марія, Ісусова Мати, жила в Ефезі, у домі Святого Апостола Івана.
Я розпочав цей візит до Туреччини з тими самими почуттями, які висловив мій попередник, Блаженний Іван ХХІІІ, коли приїхав сюди ще як Архиєпископ Джузеппе Ронкаллі, щоб зайняти уряд Папського Представника в Стамбулі: ”Я люблютурецький народ, до якого Господь послав мене....”

Зі свого боку, я також бажаю підкреслити якості турецького народу, - сказав Папа. - Я посилаюсь на слова мого безпосереднього попередника, блаженної пам’яті Папи Івана Павла ІІ, який під час свого візиту 1979 року сказав: ”Слід поставити питання чи не є терміновим, якраз тепер, коли християни та мусульмани ввійшли в новий період історії, признати та розвивати духовні зв’язки, які нас єднають, щоб на користь всіх людей, зберегти та разом сприяти, мирові, свободі, суспільній справедливості та моральним цінностям”.


Ці питання і далі виникають протягом наступних років; насправді, як це я вказував на самому початку мого Понтифікату, - підкреслив Папа, - вони примушують нас далі вести наш діалог як щирий взаємообмін між друзями.Християни та мусульмани, ідучи за своїми релігіями, вказують на істину святості та гідності людини. Це є основою нашої взаємної пошани й поваги, це є основою для співпраці у служінні миру між державами та народами, це є найпалкішим бажанням всіх віруючих та всіх людей доброї волі.


Протягом понад сорока років, навчання ІІ Ватиканського Собору надихало та спрямовувало підхід Святої Столиці та місцевих Церков по всьому світі до стосунків з іншими релігіями.Найкращий шлях вперед – це справжній діалог між християнами та мусульманами, оснований на правді та натхнений щирим бажанням краще пізнати один одного, поважаючи відмінності і пізнаючи те, що ми маємо спільним».


На закінчення Папа сказав:
«Бажаю закінчити, прославляючи Всемогутнього та милосердного Бога за цю радісну можливість, яка дозволяє нам зустрітися разом у Його ім’я. Я молюсь, щоб це могло стати знаком нашого спільного зобов’язання до діалогу між християнами і мусульманами та заохотою настійливо прямувати цим шляхом, у пошані та приязні. Висловлюю побажання, щоб ми краще пізнали одні одних, зміцнюючи зв’язки прихильності між нами у спільному бажанні жити разом в гармонії, мирі та взаємному довір’ї. Як віруючі, з молитви ми черпаємо ту силу, яка потрібна для того, щоб побороти всі упередження і нести спільне свідчення нашої стійкої віри в Бога. Нехай Його благословення буде завжди на нас!" – цими словами Папа закінчив своє слово під час зустрічі у Департаменті з питань релігії.