2006-10-28 10:25:53

Виставка про о. Бернарда Міцкевича


25 жовтня у Львові, в музеї етнографії та художнього промислу, з ініціативи греко-католиків мирян з міста Стрия відкрито виставку про римо-католицького священика отця Бернарда Міцкевича. На початку 70-х років минулого століття він був настоятелем стрийського костелу Різдва Матері Божої і допомагав духовенству і мирянам підпільної Греко-Католицької Церкви, за що відбув трьохрічне ув’язнення.

Отець Бернард Міцкевич народився 2 червня 1929 року в селі Розетово у Латвії в побожній вчительській родині. Три його сестри стали римо-католицькими монахинями, а він та два його брати закінчили Ризьку латинську духовну семінарію. У 1970 році отця Бернарда Міцкевича скерували на Україну. Він став настоятелем костелу в місті Стрию Львівської області. Під час відкриття виставки один із її організаторів – пан Роман Гуменюк, розповів: “Коли ми познайомилися, то він ще не знав про підпільну Греко-Католицьку Церкву, вірні якої ходили до костелу або таємно збиралися на молитви в приватних домах та в лісі. Дізнавшись про таку несправедливість, отець Бернард душею і тілом старався допомогти нашим греко-католикам. Оскільки ще не знав української мови, то проповіді почав виголошувати російською, а Євангеліє читав по-українськи.” Пан Гуменюк показав старий бобінний магнітофон, з якого під час Різдвяних свят за юліянським календарем у костелі звучали українські колядки. Не раз приходили каґебісти. Погрожували ксьондзу, конфісковували записи українською мовою Хресної Дороги, Вервиці, побожних пісень. Вимагали взагалі покинути Стрий. “Познайомившись з нашим духовенством і монахинями, він, римо-католицький священик, запропонував мені поступити до підпільної греко-католицької семінарії, – мовив далі пан Роман Гуменюк. – Тоді це був дуже відважний вчинок з його боку. Молоді, як римо-католицькій, так і греко-католицькій, що прислуговувала у храмі, отець Бернард допомагав продовжувати навчання, де хто міг. Одні вчилися на лікарів, інші в училищах, а я навчався у підпільній семінарії. Він був і правозахисником. Допомагав нам, греко-католикам, писати заяви в Москву, в посольства, щоби легалізувати Греко-Католицьку Церкву. 21 грудня 1973 року, за активну підтримку Греко-Католицької Церкви, отця Бернарда Міцкевича заарештували. КҐБ категорично вимагало, щоби він виїхав зі Стрия. “Своєї пастви я не залишу,” – відповів священик”.

Отець Бернард Мікевич термін ув’язнення відбував у дрогобицькій тюрмі. За звільнення в’язня сумління – римо-католицького священика зі Стрия, почали клопотатися за кордоном, зокрема правозахисники зі Швеції. Через три роки отця Бернарда випустили на волю, проте заборонили душпастирювати у Стрию. Подався у Житомирську область до Бердичева, де був священиком його молодший брат отець Амброзій. Незважаючи на важку недугу після ув’язнення продовжував душпастирювати у Київсько-Житомирській дієцезії Римо-Католицької Церкви в Україні. Отець Бернард Міцкевич продовжував підтримувати зв’язки зі стриянами. Після легалізації Української Греко-Католицької Церкви римо-катотолицький священик допоміг греко-католикам відкрити парафію в місті Бердичеві та одержати там ділянку під будівництво своєї церкви. Отець Бернард Міцкевич помер 21 травня 2006 року і похований на території парафіяльного костелу св. Варвари в Бердичеві. Віддати останню шану отцю Бернарду Міцкевичу прибули духовенство і миряни католики латинського і візантійського обрядів. Нинішня виставка у Львівському музеї етнографії та художнього промислу – це пропам’ятний захід вдячних греко-католиків з міста Стрия.

(Для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)







All the contents on this site are copyrighted ©.