2006-10-04 12:58:52

Загальна аудієнція з Папою Венедиктом XVI
4 жовтня 2006 р.


Сьогодні на площі Святого Петра у Ватикані, не зважаючи на дощову погоду, зібралось понад 40 тисяч вірних та паломників, щоб на загальній аудієнції зустрітись з Святішим Отцем Венедиктом XVI, послухати його катехизу, помолитися разом з ним і отримати Апостольське благословення для себе і своїх близьких.

На початку різними мовами було прочитано уривок з Євангелії від св. Івана. Папа далі вів цикл наук про Дванадцятьох Апостолів, зупинившись сьогодні на особі святого Вартоломея. Про нього не маємо особливих згадок в Євангеліях, це ім’я зустрічаємо лише в переліках Апостолів, але не знаходимо в євангельських розповідях. Але традиційно його ототожнюють з Натанаїлом, про якого мовиться в Євангелії від св. Івана. З цієї Євангелії довідуємося, що він походив з Кани, а тому, можливо, був свідком чуда, яке Ісус вчинив у цьому місці. Оскільки історія покликання Натанаїла пов’язана з постаттю святого Филипа, та оскільки в новозавітніх переліках Дванадцятьох Апостолів імена святих Филипа і Вартоломея завжди стоять поруч, це і стало причиною того, що цього останнього ототожнюють з Натанаїлом.

В Євангелії від св. Івана читаємо, що апостол Филип, після того, як зустрів Ісуса, побіг до свого приятеля Натанаїла, якому сказав: «Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі писав і пророки, – Ісуса Йосифового сина, з Назарету.» (Ів 1,45), на що той з упередженням відповів: «А що доброго може бути з Назарету?» (Ів 1,46). Це зауваження, певним чином, є для нас важливим, адже виявляє, що згідно з юдейськими очікуваннями, Месія не міг походити з непримітної місцевості, якою був Назарет. Водночас це підкреслює свободу Господа Бога, яка перевищує наші сподівання, дозволяючи знайти Його там, де ми не очікуємо.

Інша річ, якої нас навчає подія з Натанаїлом, я саме, що наші стосунки з Христом не можуть обмежуватись лише словами. Святий Филип відповів приятелеві: «Прийди і подивися!» (Ів 1,46). Наше пізнання Ісуса потребує, передовсім, живого досвіду.

Коли ж Ісус побачив Натанаїла, то промовив: «Ось справжній ізраїльтянин, що нема в ньому лукавства» (Ів 1,47), на що той із здивуванням відповів: «Звідкіль знаєш мене?» (Ів 1,48). Ісус йому відрік: «Перше, ніж Филип закликав тебе, бачив я тебе, як був єси під смоковницею» (Ів 1,48). Цю відповідь важко відразу зрозуміти. І до сьогодні нелегко точно усвідомити значення цих слів. Загальною думкою дослідників Святого Письма є те, що смоківниця є деревом, під яким збиралися юдейські законовчителі, щоб читати і пояснювати Біблію, і, можливо, Натанаїл саме цим і займався в моменті покликання. На ці слова Спасителя Натанаїл відповів визнанням віри: «Учителю, ти – Син Божий, ти – цар Ізраїлів» (Ів 1,49). Ми ніколи не повинні втрачати з поля зору ці два виміри Христової ідентичності – небесний і земний.

Про подальшу долю Вартоломея-Натанаїла не маємо детальних даних. Традиція Церкви говорить про те, що його місійна праця простяглася аж до Індії.

Святіший Отець Венедикт XVI коротко переказав зміст цієї катехизи різними мовами, привітавши також численних паломників французькою, англійською, німецькою, іспанською, португальською, польською, хорватською, словацькою та угорською мовами, а після проказування молитви «Отче наш» уділив Апостольське благословення.
 У сьогоднішній загальній аудієнції взяв участь Владика Мілан Шашік, Адміністратор Мукачівської Греко-Католицької єпархії, разом з семінаристами Ужгородської Богословської Академії ім. Теодора Ромжі, які приїхали до Риму на запрошення і за сприянням своїх італійських добродіїв та жертводавців.







All the contents on this site are copyrighted ©.