Загальна аудієнція зі Святішим Отцем Венедиктом XVI
9 серпня 2006 р.

Продовжуючи тижневi катехитичні науки про апостольську місію Христової Церкви, Святіший Отець Венедикт XVI розпочав сьогоднішню чергову загальну аудієнцію роздумами над Євангелієм і посланнями Святого Івана. Цей Євангелист у своєму навчанні кладе сильний наголос на основу християнської віри, яка характеризується трьома словами: “Бог - є любов” (1 Ів 4,16). Святий Апостол Іван описує справжню природу Бога, яка, по суті, є нескінченною любов’ю, і яка виявляється завжди в усьому тому, що Бог творить.

Світ спізнав цю любов з того, що Бог послав свого Єдинородного Сина. Жертвенна любов Ісуса Христа викупила нас від наших гріхів і подарувала нам небесне заступництво перед Отцем. Любов - це також “Нова заповідь”, яку Господь дав своїм учням: “Як я полюбив вас, так і ви повинні любити один одного” (Ів 13,34).

Папа наголосив на те, що любов стає правдиво християнською тільки тоді, коли кожен зі себе стає даром для ближнього без застереження, не зважаючи на різні обставини. Це може виглядати неможливим, однак, це постійний виклик, щоб рости в нашім наслідуванні Божого Сина, який полюбив нас “до кінця” (Пор. Ів 13,1). У словах духовного твору Томи Кемпійського, Наслідування Христа: “Любов - це велика річ, справді велике добро, бо вона дає пільгу всяким тягарам і спокійно зносить усякі прикрості. Вона двигає тягар, мов без ваги, і всяку гіркоту підсолоджує до смаку. Благородна любов до Ісуса заохочує до великих діл і будить бажання щораз то більшої праведності. Любов бажає линути вгору, а не задержуватися ні на яких низьких речах. Любов хоче бути свобідною і далекою від усякого світового вподобання, щоб могла без перешкод заходити вглиб серця, щоб не далася оплутати якійсь дочасній користі й аніякій втраті зламати себе. Хто любить, той літає, ширяє і веселиться; він свобідний і ніщо не зв’язує його. Він дає все за все і все у всім має, бо знаходить спочинок в одному Найвищому над усі добра, від якого випливає і приходить усіляке добро”. Пізнавши Божу любов, ми всі тепер можемо розділити цю радість зі всіма тими, кого стрічатимемо на нашій дорозі життя.

Після закінчення своїх катехитичних роздумів, Святіший Отець ще раз закликав усіх політиків і дипломатів, щоби вони усіма зусиллями старалися працювати над справою миру на Близькому Сході та сприяли припиненню цього братовбивчого конфлікту, який щодня приносить нові людські жертви. Вселенський Архиєрей Венедикт XVI словами свого попередника, Папи Павла VI, якими він звернувся до міжнародної асамблеї ООН у жовтні 1965 року, сказав, щоби бути братами потрібно викинути з рук зброю. І також, світлої пам’яті, Папа Іван Павло ІІ усім пригадував, що нам потрібно шукати розв’язки проблем, перш за все, у здоровому глузді, добрій волі та у довір’ї одні до одних.

Після закінчення загальної аудієнції Святіший Отець відмовив молитву «Отче Наш», а відтак привітав присутніх прочан різними мовами та уділив їм своє Апостольське благословення.