Проголошено Блаженною Сестру Марію від Страстей Господа Нашого Ісуса Христа

У неділю 14 травня в італійському місті Неаполі відбулась урочиста Беатифікація, під час якої було проголошено Блаженною Сестру Марію від Страстей Господа Нашого Ісуса Христа, мирянське ім’я якої Марія Грація Таралло. Беатифікацію очолив Префект Конгрегації в Справах Святих, Кардинал Жозе Сараїва Мартінс, який прочитав відповідний Декрет Святішого Отця. Пропонуємо Вашій увазі коротку розповідь про життя Блаженної, що є свідченням її святості та чудовим прикладом для християн і всіх людей доброї волі.


Марія Грація Таралло народилася 23 вересня 1886 року в невеличкому містечку Барра, що неподалік Неаполя. Була вона другою дитиною в заможній сім’ї серед семи інших своїх братів та сестер. Вже з ранніх літ та в юності вона проявляла велике зацікавлення побожним життям, часто розважаючи над Страстями Господа Нашого Ісуса Христа. У 1891 році 25-ти річною дівчиною вступає до монастиря. Її шлях туди був нелегким, оскільки її батьки Леопольд та Кончетта чинили опір стосовно її наміру стати монахинею.

У монастирі в Кремано, до якого вона подається, її зустрічає Сестра Марія Пія - засновниця нового Згромадження Сестер Адорувальниць Євхаристії. Основним принципом та завданням Згромадження було подолання гріха в світі, саме в епоху панування масонських організацій, де в будь-який спосіб заперечувалась релігія. Саме так характеризувався час, в якому вони жили.


Марія Грація, стаючи монахинею, вибирає собі нове ім’я: Марія від Стастей і як згодом побачиться, що вибирає це ім’я вона не з проста. Саме в такому дусі мало, по-малу стає вона справжнім жертвоприношенням задля подолання гріхів в світі. В центрі свого життя ставить, насамперед молитву, спокійно зносить терпіння, жертвуючи їх за святість священиків. Протягом 20 років життя в монастирі в Кремано віддаляється від нього лише два рази і то не на довгий час, в справах заснування нових духовних закладів на зразок їхнього. У 1910 році її призначають настоятелькою для молодих Сестер-новичок, і в цьому служінні Марія проявляє неабияку любов та святість. Тим часом, мала вона вже дар від Господа Його візій, ясновидіння, стигматів та пророкування. Через таку велику святість злі сили не давали їй спокою, в різний спосіб приносячи чимало терпінь.


Виснажена довгими чуваннями, молитвою та покутами Марія від Стастей на 46 році життя помирає в монастирі в Кремано де і була похована 27 липня 1912 року. Велика духовна спадщину, яку вона залишила, вміщенна лише в двох словах: любов та Євхаристія.