Завершення відзначень 350-ліття обітниць польського короля Яна Казимира у львівській латинській катедрі.

1 квітня у Львові в латинській катедрі Успіння Пресвятої Діви Марії відзначено 350-ліття обітниць в цій святині польського короля Яна Казимира.В цих урочистостях взяли участь церковні та державні діячі України і Польщі, зокрема президент Польщі пан Лєх Качинський і віце-прем’єр-міністр України пан В’ячеслав Кириленко.


Після обітниць, які польський король Ян Казимир склав перед образом Матері Божої Милосердної у львівській латинській катедрі, настав перелом у війні Польського Королівства з військом шведських займанців. Цей образ возвеличено назвали “Прекрасною Зіркою Львова”, склали пісню, що передається від покоління до покоління. Не тільки римо-католики, а й греко-католики за часів переслідування радянською владою їхньої Церкви неустанно молилися перед цим образом. Сюди приходять люди різних обрядів і національностей, з різних сторін приїздять паломники. 2


6 червня 2001 року Слуга Божий Іван Павло ІІ після відвідин львівської митрополичої базиліки Успіння Пресвятої Діви Марії мовив: “Я щасливий, що можу вклонитися перед цією Іконою, яка пам’ятає обітниці короля Яна Казимира. Нехай “Прекрасна Зірка міста Львова” буде вашою підтримкою і обдарує усіма ласками.”


У рамках підготовки до ювілею краківські реставратори відновили великий образ Успіння Пресвятої Діви Марії, розміром 5 на 2, метра, написаний Атонієм Тавеллі в XVIII ст. на замовлення тодішнього львівського римо-католицького архиєпископа Ієроніма Сєраковського. Тривалий час він виконував функції заслони чудотворного образу Матері Божої Милосердної й був досить знищеним. Через 150 років став на своє місце. Встановлено нову сучасну конструкцію, за допомогою якої опускається і піднімається цей образ, за яким знаходиться Матір Божа Милосердна або як ще її величають Мати Божа Ласкава. В рамках ювілейних заходів 25 березня у львівській середній школі № 10 відбувся виступ професора Папської Богословської Академії в Кракові отця доктора Юзефа Волчанського, який торкнувся генези і наслідків обітниць Яна Казимира. Побачили світ буклет про вітражі латинської катедри та присвячене пам’ятній даті число двомовного часопису “Радість Віри” Львівської архидієцезії Римо-Католицької Церкви.


Високих гостей зустрів Голова Конференції Римо-Католицьких Єпископів України, Митрополит Львівський, Кардинал Мар’ян Яворський. Численною була група польських послів, сенаторів, міністрів, керівників сусідніх воєвідств, діячів культури та громадських організацій. Апостольську Столицю представляв Папський Нунцій в Україні, Архиєпископ Іван Юркович. Уперше в головному храмі Римо-Католицької Церкви в Україні можна було бачити всіх львівських владик Української Греко-Католицької Церкви, Української Православної Церкви Московського патріархату, Української Православної Церкви Київського Патріархату і Української Автокефальної Православної Церкви.

Його Еміненція, Кардинал Мар’ян Яворський привітав прибулих на урочистість гостей, а під час очолюваної ним Служби Божої звернувся зі словом до присутніх польської та українською мовами. Наприкінці Служби Божої Апостольський Нунцій в Україні, Архиєпископ Іван Юркович оголосив текст привітання Папи Римського Венедикта XVI, яке надійшло на адресу Кардинала Мар’яна Яворського.

Перед концертом спочатку слово було надано віце-прем’єр міністрові України , пану В’ячеславу Кириленку, який, зокрема, сказав: “Історія українського і польського народів є багатою і видатною. Напевно, ми не можемо уявити історію Європи без цих історій України і Польщі, але наші народи живуть сьогоденням і майбутнім. І дуже добрими повідомленнями для всіх нас є те, що зараз є епоха добрих, прекрасних, гарних стосунків України та Польщі. Лише нещодавно президент Качинський відвідував нашу країну. Зовсім недавно Польщу відвідував прем’єр-міністр України Юрій Єхануров. Це є добрі ознаки стосунків країн, які є партнерами і друзями. Український народ наприкінці 2004 року після тривалої боротьби обрав шлях свободи, демократії, європейської та євроатлантичної інтеграції. На цьому шляху Польща завжди була взірцем для нас. Ми завжди брали приклад із Польщі і її просування до Євросоюзу та НАТО. Тепер ці завдання стоять як дуже величні і для нашої країни. Ми вдячні Польщі за ту підримку, яку вона надає Україні в цих питаннях на міжнародній арені. Впевнений, що і Україна, українці, українська економіка стануть у добрій нагоді братній Польщі, братньому польському народу. Напевно, таке майбутнє є достойним двох великих братніх народів.” На знак поваги до президента Польщі, до польського народу від імені президента України Віктора Ющенка віце-прем’єр В’ячеслав Кириленка подарував картину.


Президент Польщі, пан Лєх Качинський мовив, що прибув на урочистості до Львова з почуттям глибокої поваги і вдячності. Підставою для згадуваних обітниць, які мали місце в цій святині 350 літ тому, була тривала велика народна війна зі шведськими загарбниками. Проте досі залишаються актуальними для суспільства зобов’язання, згадувані в тих обітницях, про що наголошував у своєму слові кардинал Мар’ян Яворський, зазначив керівник Польської держави. Президент Польщі привітав присутніх у храмі своїх земляків та українців. “Так, хочемо нині мати якнайкращі відносини. Глибоко віримо, що Україна йтиме тим шляхом, який вибрала у прекрасні дні наприкінці 2004 року. Віримо, що незабаром зустрінемося в НАТО. Дещо пізніше у Євросоюзі. Але я глибоко переконаний, що невдовзі зустрінемося і там, і там. Я глибоко переконаний, що наші два братні народи житимуть в тісному союзі для користі України і Польщі. Ще раз хочу якнайсердечніше привітати усіх прибулий сюди католиків, як латинського, так і грецького обрядів,”- підкреслив на завершення свого виступу Президент Польщі Лєх Качинський і подарував Його Еміненції Мар’яну Яворському пам’ятну табличку, виготовлену з нагоди 350-річчя Обітниць польського короля Яна Казимира.


Митрополит Львівський, Кардинал Мар’ян Яворський подарував Президенту Польщі Лєху Качинському ікону Матері Божої Милосердної з львівської латинської катедри, а через віце-прем’єра В’ячеслава Кириленка передав ікону Матері Божої Неустанної Помочі для Президента України Віктора Ющенка. Авторами обидвох образів є відомі львівські митці Лев і Андрій Дем’янчуки.


Продовженням великої пропам’ятної урочистості у стінах латинської катедри стало виконання ораторії львівського польського композитора Мечислава Солтиса “Обітниці Яна Казимира”. Написаний 1895 року музичний твір під диригуванням видатного українського маестро Юрія Луціва відтворили солісти і оркестр Львівської філармонії, Заслужена капела України “Трембіта”, солісти хору і оркестр “Капели Краковєнсіс” із Кракова та військовий оркестр Західнього Оперативного Командування. Цей спільний українсько-польський музичний проект зреалізовано під патронатом Президента Польщі Лєха Качинського.

Після завершення урочистостей в львівській римо-католицькій митрополичій базиліці Успіння Пресвятої Діви Марії в розмові з кореспондентом Ватиканського Радіо своїми враженнями поділився Aрхієпископ Львівський і Галицький Української Православної Церкви владика Августин Маркевич:


“У нас різна оцінка подій, які ми сьогодні згадуємо, але, враховуючи, що Україна входила до складу Польської держави, це теж частина долі українського народу, - сказав єпископ Августин. - Я думаю, такі заходи сприяють взаєморозумінню і примиренню. Якби випрацювати таку програму з одного боку і з іншого, тобто як ми сьогодні долучилися до відзначення цієї дати. Не має значення, чи згадуємо державні, політичні події, чи з громадського життя, чи релігійного – все переплетено. Якщо ми будемо не байдужі до історії й долі сусідніх народів, і з того боку такий буде рух, то, думаю, це буде нас єднати. Одним слово, тут ніякого негативу нема, а тільки позитив. Саме таким шляхом треба рухатися, через культуру, через такі заходи. Слово навіть нами повинно мати вагу і відповідальність, а коли це вже йдеться про долю держави, а цар, король – це батьки нації, і тут маємо приклад того, що справді в скрутні хвилини, коли Бог на серце кладе дати обітницю, то ця обітниця прикликає ласку Божу, але ніколи не треба її зраджувати.”

(для Радіо Ватикану, К. Чавага, Львів)