Греко-католицьке жіноче місійне згромадження Мілес Єзу відкрило дитячий будинок у Львові

Для чотирнадцятеро діточок, які через батьківську байдужість у різний спосіб опинилися на вулицях міста Львова та навколишніх сіл, нині рідною домівкою є приватний дитячий будинок, яким опікується греко-католицьке жіноче місійне згромадження Мілес Єзу (Воїнство Ісуса).

У розмові з кореспондентом Ватиканського Радіо Сестра Оля розповіла, що зазвичай представниці цієї спільноти не називають себе Сестрами, оскільки це є мирянське Згромадження, тобто посвячені Богові миряни. У Львові діє перша греко-католицька жіноча спільнота Мілес Єзу. Спочатку вони не мали габітів, однак рік тому одягли через те, що багато оточуючих не розуміли, чим ця спільнота відрізняється від звичного для людей монастиря.

42 роки тому в Америці в штаті Арізона у місті Фініксі виникла перша жіноча спільнота Воїнства Ісуса. Після ІІ Ватиканського Собору по всьому світу зактивізувалася діяльність мирян. Спочатку жіноче Згромадження Мілес Єзу заснувувалося як спільнота для вдів, які би хотіли посвятити себе Богові. Є випадки, коли спершу до цього Згромадження вступила мати, а згодом її донька. Жіночі Згромадження Мілес Єзу нині діють у багатьох країнах світу. Це невеличкі спільноти, оскільки саме Згромадження є місійним, доводиться багато подорожувати. До України спершу прибули брати Мілес Єзу і розпочали діяльність на зоапрошення тодішнього львівського греко-католицького владики Володимира Стернюка. Було це у 1990 році. Через два роки навідалися представниці жіночого Згромадження Мілес Єзу. Стали з’являтися перші покликання з України. Наприклад Сестра Наталя, кродом з міста Тернополя, в Згромадженні вже понад шість років. Пригадує, що з представниками Мілес Єзу вона вперше зустрілася у відомому відпустовому місці Зарваниці. А сестра Оля родом з міста Волочиська Хмельницької області. У спільноті вже три роки, і тепер вона керує приватним дитячим будинком у Львові.

“Нам ніхто не хотів давати дітей, - пригадує початки своєї нової праці Сестра Оля. – Ми зверталися до різних інтернатів і сиротинці. Господь післав нам таких людей, котрі погодилися спонсорувати утримання наших підопічних віком від п’яти до чотирнадцяти років. Два роки тому перші пятеро дітей прийняли зі сиротинця по вулиці Таджицькій, де перебувають дошкільнята. Ще четверо дівчаток передали нам звідти минулого року. Наприклад, одну дівчинку скерували представники районної адміністрації. Другу дівчинку привів батько, бо після смерті дружини не мав змоги виховувати дочку. Батьки ще однієї дівчинки нині перебувають в ув’язненні.

...Дві сестрички Настя і Христя. Одній сім рочків, другій п’ять. Молодшу мама залишила просто на сільській вулиці у приміських Лисиничах. Було дуже зимно, і дівчинці доводилося ночувати навіть у собачів буді. Вона просила милостиню, блукали вулицями й ледь не замерзла, заки про це не дізналися у Личаківській райдержадміністрації, звідки дівчинку скерували до дитячого будинку згромадження Мілес Єзу. Через кілька днів мама привела до сестер другу дочку, залишивши їм на виховання. Всі діти ходять до школи. 13-річна Марічка грає на скрипці. Після уроків у звичайній школі вона відвідує також музичну школу. Сестри катехизують дівчаток, усі разом ходять на Службу Божу до церкви Пресвятої Євхаристії.

Приватний дитячий будинок, яким опікується спільнота Мілес Єзу, зареєстрований державою. Тимчасово його розмістили у придбаній квартирі житлового будинку по вулиці Валовій, 11 в центрі Львова. Там тепло, чисто, затишно, проте стає тіснувато. На превеликий жаль, покинутих і бездомних дітей в Україні нині є дуже багато. Сестра Оля каже, що спільноті під силу взяти опіку ще на десятьма, а то й більше дітьми. Та найбільшою незручністю є те, що поряд нема ані дитячого майданчика, ані садочку, де б діточки могли погуляти і побавитися на чистому повітрі. Недавно спільноті Мілес Єзу вдалося підшукати необхідний будинок за містом, проте, щоби його придбати і відремонтувати, бракує коштів, тому Сестри греко-католицької жіночої спільноти Мілес Єзу нині звертаються за допомогою до всіх, кому небайдужа доля покинутих дітей, котрими вони здатні заопікуватися.

(Для Радіо Ватикпну, К. Чавага, Львів)